Рішення з багатьма невідомими

14:33
766
views

Третя сесія Кіровоградської обласної ради 8-го скликання хоч і прошла в дусі активного обговорення проєктів рішень, але залишила по собі багато нез’ясованих моментів.

Проста формальність

На початку думалося, що депутати проведуть засідання в режимі активного обговорення, адже вони повинні були затвердити більше десятка заключних звітів про виконання обласних програм розвитку, дія яких закінчилася в минулому році, та затвердити нові, але в більшості випадків їх прийняли «до відома» навіть без обговорення. Депутати спробували кілька разів поставити конкретні запитання хоча б по комплексній програмі охорони навколишнього природного середовища, але доповідач пообіцяла розкрити деталі пізніше. Це дало привід голові обласної ради Сергію Шульзі назвати такі програми та звіти формальністю.

Насправді, так було завжди, програми соціально-економічного розвитку затверджували, але без належного фінансування вони так і залишалися на папері. Тому й не дивно, що більшість заслуханих звітів взагалі затвердили без обговорення. Навіть такі актуальні, як програми, що стосувалися питної води, розвитку земельних відносин чи зайнятості. Винятком стали хіба що звіти про виконання програм санаторного оздоровлення деяких пільгових категорій громадян та соціальної підтримки осіб, які в тій чи іншій формі брали та беруть участь у захисті суверенітету України. Тут були витрачені реальні кошти й надані реальні послуги. З цієї причини депутати затвердили й аналогічну програму на наступні 5 років. Обласна рада сказала «так» і програмі профілактики злочинності, яка в депутатів минулих скликань викликала багато запитань.

 

Поточні справи

Дивно, але без обговорення депутати Кіровоградської обласної ради створили тимчасову контроль­ну комісію стосовно «ефективної та економічної діяльності ОКВП „Дніпро – Кіровоград”». Справа в тому, що одним із завдань комісії є підготовка пропозицій щодо шляхів зниження вартості послуг, але, швидше за все, тарифи зростатимуть й надалі. Правда, заступник голови облради Дмитро Лінько в розмові з журналістом «УЦ» висловив впевненість, що тарифи таки можна зменишити, тож, як кажуть, ловимо на слові.

Без обговорення було прийнято й рішення про безоплатну передачу Олександрійського районного будинку культури на баланс місцевого фахового коледжу культури та мистецтв, який підпорядковується обласній раді. Таким чином вирішуються питання фінансування та збереження цільового призначення колишньої районної власності.

Справжня дискусія розгорнулася навколо проєкту рішення про взяття на баланс облради державного закладу системи професійно-технічної освіти, якому одночасно змінили назву з «Центрально­українського професійного ліцею» на «Кропивницький професійний ліцей». Як відомо, уряд переклав відповідальність за фінансування професійно-технічних навчальних закладів на органи місцевого самоврядування. Для Кропивницького це задоволення обходиться в суму близько 100 мільйонів гривень на рік, тому депутат Олександр Мосін, який працює першим заступником міського голови, запропонував ставити питання про прийняття на обласний бюджет всіх закладів такого профілю. Наразі питання по інших закладах блокується в міністерстві освіти, тому поки що на балансі області буде лише цей заклад, але ще цілий рік він фінансуватиметься з міського бюджету.

Депутати Кіровоградської обласної ради направили до центральних органів влади кілька зверенень, зокрема з проханням повернути органам місцевого самоврядування повноваження в сфері надрокористування, що дало б можливість залучати суб’єкти діяльності до участі в реалізації соціальних та інфраструктурних проєктів. Окрім того, депутати звертають увагу на необхідності перегляду розміру глобальної ставки та коефіцієнтів для закладів охорони здоров’я, оскільки без врегулювання цього питання наші лікарні отримають недостатнє фінансування й будуть змушені, як зараз модно говорити, «оптимізуватися», тобто скорочувати персонал і закривати відділення.

Було підтримано й запит депутата Юрія Гугленка щодо надання можливості реструктуризації заборгованості Олександрійського КП «Теплокомуненерго» за спожитий природний газ та списання штрафів і пені, а також отримання компенсації за різницю в тарифах в рамках підписаного меморандуму між урядом і Асоціацією міст України. Реструктуризація дозволить розблокувати рахунки теплогенеруючого підприємства.

Усі ці запити були підтримані практично одноголосно, але депутати «завалили» проєкт рішення, яке передбачало надання голові обласної ради права підписувати накази про преміювання керівників комунальних підприємств. Сергій Шульга мотивував необхідність такої постановки питання тим, що зараз премії призначаються самими керівниками навіть тоді, коли підприємство є збитковим. У полеміку з ним вступив колишній голова обласної ради Олександр Чорноіваненко, втім, він протягом усього засідання, як кажуть, «вчив розуму» свого наступника на посаді. При цьому особливої пікантності додавало те, що Олександра Чорноіваненка не можна назвати взірцем красномовності.

 

Прапороносці…

Це не завадило Чорноіваненку буквально продавити питання, яке навряд чи належить до компетенції депутатів обласної ради, хоча б тому, що не всі представники різних куточків області чітко уявляють, про що йшлося. Після вичерпного розгляду питань порядку денного до сесійної зали увійшли члени громадських організацій військово-патріотичного спрямування. Логіка подій підказує, що ініціатива належить депутатам фракції «За майбутнє», які ще на минулій сесії висловилися за встановлення прапора до 30-ї річниці Незалежності на Фортечних Валах. З цього ж приводу в залі з’явилася й група підтримки.

Нагадаємо, що справа стосується досить спірної ініціативи Володимира Зеленського про встановлення «найвищого» прапора України в усіх обласних центрах. Що таке найвищий, толком не зрозуміло, бо якщо йдеться про щоглу – це одне, а якщо про найвищу точку місцевості – це інше. До речі, їх вже не раз піднімали і в Києві, і в Дніпрі. Знову ж таки, якось напружує вартість проєкту, яка в Кропивницькому складає 5 мільйонів гривень, але ж ювілей, тому якби все зрозуміло.

Проте зовсім незрозуміле ні смислове, ні функціональне навантаження, що це повинно бути – сквер, просто щогла чи місце для відзначення урочистих подій? Зрозуміло, що за наявності задачі зі стількома невідомими справу мають вирішити фахівці, що й було зроблено на засіданні архітектурно-містобудівної ради Кропивницького, на якій були враховані всі нюанси технічного, безпекового чи естетичного характеру. Фахівці вирішили, що для встановлення найвищого прапору найкраще підходить Ковалівський парк. Ось проти цього проєкту й виступили люди на сесії, вірніше, виступав один Олег Кокуленко, відомий своїми безапеляційними заявами в міській раді Кропивницького. Він хоча й перейшов на українську, однак конструктиву від цього не додалося. Його виступ межував із шантажем і навіть залякуванням: «Шоб не виникло протистояння» або «Підніміть руки, хто проти?» чи «Хочуть прибрати пам’ять».

Варто наголосити, що в виступах, умовно кажучи, «за Вали» була звичайнісінька підміна понять і маніпуляція, оскільки мова взагалі не проти встановлення прапора, а лише про місце його розташування, і не більше того, і це справа не лише активістів, але й фахівців як мінімум. Але схоже, що за допомогою таких прийомів окремі депутати в Кіровоградській обласній раді намагаються «набрати» політичної ваги, інакше як розцінити надзвичайну активність депутатів Горбунова та Чорноіваненка? Врешті-решт, вони таки змусили депутатів проголосувати, але за що, так і залишилося незрозумілим, адже потрібно вносити зміни до бюджету, враховувати законодавство про охорону пам’яток, та й здоровий глузд теж. Не звернули депутати уваги й на застереження голови Кіровоградської облдержадміністрації Андрія Назаренка, який закликав дочекатися висновків міністерства культури з приводу можливості проводити роботи в меморіально-історичному комплексі Фортечні Вали.

І ще одне: хоча Вали й назвали найвищою точкою, але чи багато містян бачать їх з будь-якого району міста? Або хоча б і таке – для чого символ Незалежності встановлювати в місці масових поховань, причому не загиблих в АТО, а жертв часів фашистської окупації? Окрім цього, там стоїть пам’ятний знак жертвам Голодомору, там же Алея Героїв, тож відповідний емоційний фон аж ніяк не забезпечує святкового настрою, який мав би бути під час проведення урочистостей та свят, а інакше для чого нам найвищий пропор?..