ЗНО-2021 з математики: фахово та без замовчувань

14:01
13399
views

Не інакше як скандалом можна назвати результати ЗНО-21, особливо в математиці. Виходить, що українська школа стрімко здає позиції там, де ще недавно її вихованці перемагали на міжнародних олімпіадах і конкурсах. За роз’ясненнями ми звернулися до вчителя математики та інформатики Олександрійського колегіуму, заслуженого вчителя України, кандидата педагогічних наук, двічі Соросівського вчителя Олега Зеленяка.

– Олеже Петровичу, оцініть, будь ласка, результати ЗНО з математики?

– Якщо одним словом – провальні. Це загальна думка, про що свідчать, напевно, найчисельніші за всі роки публікації фахівців та обговорення в соціальних мережах. Для нас це очікувано, бо математична освіта останні 10 років стрімко погіршується, і про це потрібно говорити відверто, адже головні причини провалу або замовчуються, або не вбачаються чиновниками від освіти.

– А можна проілюструвати це прикладами?

– Так, щоб читач розумів, про що йдеться, на якому тлі відбувається тестування з математики, наведу декілька «шедеврів» з уроків, зі збереженням стилістики відповідей і мови. Наприклад, чому дорівнює 402? Відповідь учениці 8 класу: 80. А чому дорівнює 40 помножити на 2? Після тривалої паузи: «Також 80». Друга учениця вважає, що 1/2 + 1/3 = 2/5. Ще приклад, на дошці зображується числовий проміжок, учениця 9 класу запитує: «Усі ці палочки счітать?» З учнями 10 класу опрацьований алгоритм побудови трикутника за трьома сторонами у середовищі Geogebra. За умовою задачі, до якої необхідно створити точну комп’ютерну модель, основа рівнобедреного трикутника дорівнює 16, а бічна сторона 10. Один з учнів з неприхованою образою запитує: «А де ж третє число?» І це на четвертому році вивчення геометрії в школі!

Продовжимо прикладами з цьогорічного тесту. За 6 однакових конвертів заплатили 3 грн. Скільки таких конвертів можна купити за 12 грн? Переконаний, шо навіть люди без освіти впоралися б з цим першим тестовим завданням, міркуючи приблизно так: у 4 рази більше грошей, отже, і в 4 рази більше конвертів, тобто 24. Але 12% випускників не спромоглися розв’язати вправу (це майже кожний восьмий).

– А навіщо такі елементарні запитання? Це якесь ЗНО для третьокласників…

– Настільки ж елементарні друга й третя вправи тесту, які не розв’язали 20% і 50% відповідно, а рівняння: 1 – 5х = 0 не розв’язали 45% учасників ЗНО. У завданні №21 потрібно було порахувати суму грошей за повернення квитка на потяг, його не розв’язали 50% учасників, уявляєте?! Але зупинимось. Такий низький рівень одночасно шокує й пояснює результати.

– А вони невтішні…

– 31,11% не подолали визначений експертами бар’єр «склав/не склав», який в математиці найнижчий з усіх предметів ЗНО й становив усього 10 балів з можливих 67. Отже, не йдеться навіть про третину набраних балів. 57 з 67 балів не набрано, а тест зараховується?! Насамкінець, перше: 10 балів – це рівень вгадування, і друге: рівень завдань ЗНО нижче рівня аналогічних випускних тестів у Польщі (Матура), Росії (ЕГЭ), Китаї (Гаокао). Зазначу, що останній відчиняє двері практично в усі університети світу.

– Перед нашою розмовою я прочитав деякі коментарі посадовців і фахівців, які кажуть, що причина у підручниках низької якості та в кількості «математичних» годин у шкільній програмі. Це так?

– Не зовсім. Українські підручники з математики чудові як для загальноосвітніх, так і для профільних класів. У світі є приклади нетрадиційних підходів до їх написання. Наприклад, алгебра в коміксах від Ларрі Гоніка (російський переклад і видання відбулося у 2015 році). Якщо комусь зрозуміліше таке подання матеріалу – будь ласка, працюйте з подібними підручниками. Окрім підручників і посібників на всі смаки, у мережі Інтернет є багато відеоуроків. А от кількість годин на вивчення математики в загальноосвітніх класах, дійсно, недостатня. У першу чергу це стосується популярних класів з вивчення іноземних мов.

– До цього призвела проголошена ще на початку 90-х гуманізація освіти, якої насправді не було, а відбулося лише зменшення кількості годин з математики! У пам’ять врізались слова 5-го міністра освіти і науки України Василя Кременя, який сказав приблизно так: якщо дитина не хоче вчити математику, то не потрібно її примушувати.

– Як показав час, це була жахлива й дороговартісна для держави помилка. Не можна не розуміти академіку-філософу та його прихильникам, що математика, подібно до мистецтва та музики, є надбанням людства. Шкільна математика не лише розвиває мозок, а й виховує дисциплінованість, систематичність, наполегливість, любов до праці, уміння навчатись впродовж життя.

– Математика – це мова, на якій Бог написав Всесвіт?

– Так кажуть, але що робити нам, сміятись чи плакати? 30 січня цього року президент Зеленський підписав указ про оголошення 2020-2021 навчального року роком математичної освіти в Україні, і Кабмін затвердив його план. Що змінилося? Ні-чо-го.

Де вдосконалення ресурсного забезпечення освітнього процесу, популяризація математичної освіти, обладнання для STEM-лабораторій і навчальних кабінетів, розширення мережі математичних гуртків (гуртки ніколи не оплачувались, отже, чому б і не розширити), каталоги математичних ресурсів, математичні хаб-простори (аж перехоплює подих!), літні математичні школи?

– Це мало бути, але немає?

– Це була просто нервова та, як завжди, на рівні декларацій реакція на результати міжнародного дослідження PISA-2018, яке показало, що в Україні 36% 15-річних учнів не досягають базового рівня знання з математики.

– Але ж конкретно у вас є результати, досвід і таке інше?

– Саме в рік математики заслужений вчитель України, двічі Соросівський вчитель і кандидат педагогічних наук не викладав жодної години математики.

– Незрозуміло, але, якщо на загал, можливо, у нас застосовуються застарілі методи навчання?

– Звичайно, методи навчання дуже важливі. Декілька десятків наших наукових робіт написані на тему застосування комп’ютера на уроках математики, інтеграцію шкільної математики з інформатикою. Вони про раціональність, продуктивність, найвищий рівень викладання. Та не застарілі методи є причиною жалюгідного становища, яке ми обговорюємо!

Перегляньте, наприклад, відео в You Tube «Подготовка к Всероссийской олимпиаде по математике. Комбинаторика. 10-11 классы». Це підготовка дітей до олімпіад найвищого рівня. Чудовий викладач працює лише з дошкою та крейдою. Але перед ним сидять діти, що прагнуть знань! А у нас експерти з проведення ЗНО дозволили в цьогорічні робочі зошити умістити довідкові матеріали, більше 100 формул! Можливо, це новонароджена методика якісного навчання?

Цікаво, чи знайдеться ще хоча б одна країна світу, яка впроваджує такі «новації»? Уявіть собі якість гри шахіста, який звіряє ходи фігур за довідником…

– У більшості коментаторів є бетонна відмазка – на якість освіти вплинули карантинні обмеження та дистанційна освіта.

– Категоричне ні!!! По-перше, ЗНО-2021 можна було скласти без знання матеріалу 10 і 11 класів. По-друге, випускники отримали більше часу на підготовку, консультації для них проводились за умови доступу до мережі Інтернет. А що ще потрібно? Про потужні ресурси мережі ми вже згадували. Повторю, що і випускники, і учні інших класів забезпечені чудовими підручниками. До того ж, у радянських підручниках практично не було розв’язаних ключових прикладів-зразків. Зараз їх достатньо, вправи розділені для зручності на класні та домашні. Залишалось одне – ПРАЦЮВАТИ.

Зрозуміло, що дистанційне навчання потрібно поліпшувати організаційно й технічно. Так, саме вчителів математики держава могла б забезпечити графічними планшетами для запису формул. Але нам довелось придбати планшет за власний кошт.

– Очевидно, усе це наслідки, а що можна сказати про причини, або: хто винен і що робити?

– На бічній стіні кабінету математики в колегіумі є додаткова дошка. На ній розміщуються таблиці, висловлювання, афоризми тощо. Останні роки на ній практично постійно демонструємо один з улюблених афоризмів Козьми Пруткова: «Многие вещи нам непонятны не потому, что наши понятия слабы; но потому, что сии вещи не входят в круг наших понятий».

Отже, перша й головна причина – повний пофігізм, абсолютне ігнорування, небажання, байдужість. Це про випускників, які не склали ЗНО, і здобувачів освіти, які створюють «шедеври» уже в шостому класі. Ніяких синонімів не вистачить пояснити такий стан. Він набагато гірший невмотивованості. Адже маємо свідомий вибір таких учнів, який вони й не приховують (не хочу, для чого мені це потрібно?). Відсидіти приблизно 1500 уроків математики, 67500 хвилин за 11 років і нічого не вивчити?! Звідси коротка пам’ять, невміння говорити, а сьогодні вже й писати.

– Типу, для чого вчити географію, адже є кучер?

– Це класика. Друга причина – недостатня кількість годин на вивчення математики, ми про це вже говорили. Третя причина – низький інтелектуальний рівень вчителів математики, яких свого часу пед­університети приймали із 120 балами ЗНО. Ганебна практика продовжується. Навіть медуніверситети вимагають хоча б 150 балів з математики.

– Про це ніхто не говорить.

– Як і про четверту причину – повсюдне завищення оцінок. У вишах оцінки завищують майже всі викладачі, заради збереження своїх ставок і робочих місць. Вчителів, що завищують оцінки, можна розділити на дві категорії. Перша – це ті самі 120-бальники, які вже отримали учнів, «навчившись» усьому в університетах у викладачів, що завищують оцінки. Зачароване коло, тому що принципові викладачі їх би відраховували: 120 балів за простий тест з елементарної математики – це не база для вивчення вищої математики. Цікаво, що саме в них з учнями нерідко повна «гармонія» у стосунках.

Друга – це вчителі, які не переймаються, щоб не ускладнювати собі життя. Вони не бажають розмов з адміністрацією, батьками і т.п. Простіше «намалювати» оцінку в класному журналі. Прикро, що серед останніх чимало гарних фахівців. Принагідно, радимо чиновникам подумати про повернення до 5-бальної системи оцінювання. Взагалі критерії оцінювання навчальних досягнень учнів сформульовані та є у вільному доступі на сайті Міністерства освіти й науки України. Але ж батьки та окремі вчителі з ними не бажають навіть знайомитись. Остання причина – похідна від перших трьох.

– Тобто починати потрібно саме з неї?

– Тільки коли в атестатах з’являться реальні оцінки з математики, у тому числі й 1, 2, 3, можна буде планувати наступні кроки для покращення становища. Нині якісна математична освіта доступна лише в невеликій кількості фізико-математичних шкіл, які існують завдяки ентузіазму вчителів. Їхні учні, напевно, не будуть працювати в Україні, якщо становище не зміниться. «Маємо, що маємо: з математикою у нас – біда-біда», – спромігся вимовити після оприлюднення результатів ЗНО-2021 освітній омбудсмен Сергій Горбачов. Ми вважаємо, що державі потрібно не призначати з невідомою ціллю омбудсменів-філософів, а терміново профілізувати старшу школу й рятувати математичну освіту.