До масштабних пожеж в Україні, які спричинилися через несанкціоновані чи просто хуліганські підпали сухої трави, доєднався й обласний центр Кіровоградщини. Але ми були б не ми, якби у нас горіло так, як і у всіх, – у нас запалили міське сміттєзвалище! Причому не одне, а одразу кілька, що викликало плутанину серед мешканців.
15 квітня ДСНСники виставили повідомлення, що вогнеборці ліквідували загоряння сміттєзвалища на вулиці Байкальській. Народ подумав, що це відголоски пожежі, яку гасили раніше, тобто на міському звалищі, але це різні локації. У кінці Байкальської вулиці, яка знаходиться на Кущівці, поблизу багатоповерхівок є круча, а в ній сміттєзвалище. Завдяки старанням місцевих мешканців воно достатньо потужне, тому й гасити загоряння довелося ледь не добу. Але це, так би мовити, нічийне звалище, а ось чому загорілося міське звалище на Завадівці, яке має статус «полігону твердих побутових відходів», – це питання. Та й масштаби різні – «Завадівка» надала в розпорядження вогню цілих 5 тисяч квадратних метрів, а задимлення спричинило неабияку паніку як у місцевих ЗМІ, так і серед мешканців. Прилеглі Завадівку, Кущівку та Катранівку через сприятливий вітер просто накрило отруйною хмарою.
Мешканці всього міста, а особливо цих районів, добре знають запах «родного пепелища», яке їм отруює життя ось уже більше 60-ти років. Раніше цей полігон горів так часто, що димом практично постійно була окутана як сама Завадівка, так і територія Інгульської шахти, а іноді діставало й до Гірничого, а то і центру, і Первозванівки – дивлячись в який бік дме вітер річищем Інгулу. Це була вічно актуальна тема і полігон нерівної боротьби мешканців з місцевою владою за чисте повітря. Перед виборами кандидати та претенденти обіцяли вирішити питання, мери час від часу доповідали, що невдовзі тут почнеться будівництво сміттєпереробного заводу, але минали десятиліття, а нічого не мінялося. Остання спроба була років десять тому, коли вже майже домовились про будівництво заводу з переробки відходів за допомогою піролізних технологій, але не вийшло, бо знайшлися бажаючі заробити на цьому шляхом продажу майбутньому заводу… фактично нічийого сміття. А проект був багатообіцяючим, бо в результаті можна було отримати як пальне, так і будівельні матеріали, а заодно й потроху переробити всі запаси.
Чесно кажучи, ідея переробки не нова, бо про те, що там є щось варте уваги, знали давно – справа в підходах. З настанням епохи «вільного підприємництва» чи «дикого капіталізму» Завадівське звалище стало об’єктом посиленої уваги з боку шукачів корисних копалин, тобто людей без місця проживання, які збирали там корисну вторсировину, причому неймовірно забруднюючи околиці непотребом, який підхоплював вітер. А може, ці люди просто виглядали так, бо робота й справді брудна, але надзвичайно прибуткова. Тим не менше, активізацію процесів горіння якраз у ті часи пов’язували саме з діяльністю шукачів, які час від часу підпалювали верхні шари, щоб дістатися до нижніх. Або щоб зробити неможливою діяльність конкурентів.
Нарешті кілька років тому Завадівським полігоном почав опікуватися «Екостайл». Було не раз заявлено про наведення ладу та навіть продемонстровано результати заходів задля припинення загорянь, і дійсно, останні рік чи півтора диму над Завадівкою не було. Більше того, почалися роботи по монтажу установки з видобутку газу, а також була змонтована лінія по утилізації відходів. Крім цього, постійно проводилося ущільнення самого полігону й пересипка його піском чи будівельними відходами, одним словом, екологія таки очистилася.
Але схоже, що просто якийсь час не було кому підпалювати, що й сталося 13-го квітня цього року, причому поширенню пожежі сприяв дуже сильний вітер. Саме ця обставина й дала привід представникам «Екостайлу» заявити, що можливою причиною загоряння став підпал місцевими мешканцями сухої трави в одній з балок. Мовляв, вітер підхопив полум’я, і ситуація стала неконтрольованою. Ця версія має право на існування, але місцеві мешканці в неї не вірять і кажуть, що причиною підпалу могла бути діяльність або бездіяльність працівників сортувальної лінії чи бомжів, які нікуди з «хлібного місця» не поділися, або й охорони.
Ми поговорили телефоном з місцевим мешканцем Олександром Гавазою, який давно та безуспішно намагається привернути увагу влади до проблеми Завадівського звалища: «Дійсно, більше року не горіло, але пересипання землею – це не вихід, це тимчасово та до певного випадку, що й показала остання пожежа. Звалище діє незаконно з 1954-го року, і його потрібно ліквідувати. За моїми підрахунками, там накопичилося більше 20-ти мільйонів тонн відходів, які за десятиріччя ущільнилися, спресувалися, і хто знає, які там відбуваються хімічні чи органічні процеси? Але навіть потужна пожежа не здатна знищити звалище, тому від пожежі ніякої користі бути не може, бо в повітря викидається вся таблиця Менделєєва. А без горіння ця сама таблиця просочується в землю й розповсюджується далі водоносними горизонтами».
Пан Олександр знає, що каже, бо за освітою та посадою він фахівець у справі контролю довкілля. Якщо подивитися на саме звалище, то важко не погодитися, що воно буде горіти ще років з двадцать, але так не вигорить – там для утилізації потрібен ядерний реактор. Висота відвалу зі сміття складає метрів з 40, і воно є нічим іншим, як справжнім териконом, але ж не може бути, що проблема стільки років так і залишається не вирішеною? І ця проблема не скільки в смітті та екології, як у «скарбах», що їх добувають на цьому полігоні, як і на інших. Вже давно доводилося чути, що насправді контроль над звалищем – надзвичайно прибуткова справа, причому прибуток іде повз міський бюджет. Мається на увазі не податок від оренди, а реалізація «корисних копалин», які добувають або бомжі, або сортувальники. Це скло, папір, пластик, метал, ще щось, і цього «щось» так багато, що мова може йти про прибутки на рівні кількох мільйонів доларів на рік!
Цілком може бути, бо це лише по назві діяльності «генерали сміттєвих кар’єрів» такі непрезентабельні, а насправді – це крутий бізнес. Такий крутий, що в деяких містах він може утримувати футбольні команди, а це не дешево. Тому місцеві й кажуть, що, поки на Завадівці буде що копати, звалищу нічого не загрожує – ні пожежі, ні екологічна інспекція, ні інші контролюючі органи.
Роль молоді в місцевому самоврядуванні: аналіз і перспективи