Ви теж помітили, що з бордів у Кропивницькому зникли депутатські фізіономії?
Цю мрію – не бачити політиків, навіть найчеснішх, у такому вигляді – ми плекали не один рік, збулася ж вона, коли прийшла велика біда. А Мураєв з гаслом «Тут наша земля!» – той якось непомітно «злиняв» з бордів ще до 24 лютого. Як роса на сонці. Хоча до останнього мирного дня переконував з телевізора: Росія не нападе.
Менше стало й звичайної, не політичної, реклами, зокрема контори, яка спеціалізується на геморої. Правда, геморою в країні вистачає. Найскладніші його форми успішно лікує СБУ – нещодавно повідомила, що «нейтралізувала [на Кіровоградщині] злочинне угруповання, учасники якого з початку вторгнення РФ пропагували ідеї “руZZкого міра” та підбурювали українських військових до антидержавних дій».
Зате появилися борди воєнного часу. Зокрема, з написом «4.5.0.» – на слензі військових це означає «все спокійно». Є заклики дізнатися про укриття, повідомляти в СБУ про диверсантів тощо.
Курс, за яким наш прикордонник послав екіпаж ворожого корабля, теж відображено на бордах. А чому б і ні? Цю фразу повторили український президент, американський сенатор, музиканти та співаки, її цитують провідні ЗМІ світу. Крім того, Національне агентство з питань держслужби дозволило послуговуватися нею чиновникам, хоча й без нього було зрозуміло: це – символ нашої боротьби з Росією, а не звичайне лихослів’я.
У перші дні війни на бордах появилися такі написи: «Российские солдаты, выходите с белым флагом и получите амнистию + 5 000 000 рублей за технику», «Русский солдат, остановись! Не убивай душу ради олигархов Путина. Уходи без крови на руках». Вони й досі є у Кропивницькому – і не всім подобаються. «Дуже сумніваюсь, що ЗСУ і ТРО допустять свинособак у моє місто, ще більше, що вони те читатимуть. Вважаю, що подібна “реклама” більше негативно впливає на психологічний стан мешканців міста», – зауважив з цього приводу у ФБ відомий волонтер Вадим Нікітін. На його думку, краще було б розмістити на бордах фото селян, які везуть харчі військовим, лікарів, які рятують поранених, дітей, яких евакуйовано з місць бойових дій.
Є й інші тексти – «Слава Богу і подяка тим, хто віддає своє життя за нас!», «Згинуть наші вороженьки, як роса на сонці!» і – окремо – «Запануєм і ми, браття, у своїй сторонці!». До 24 лютого вони могли бути сприйняті як надто пафосні – принаймні, тими, хто ще не звідав лиха війни. Сьогодні такі слова – найкращі, найдоречніші.
«Терра Україна»: кропивничан запрошують на серію інтерактивних лекторіїв з історії України...