Бренди, вкрадені війною

Нещодавно пішов до супермаркету АТБ за томатною пастою. Колись її були десятки видів у найрізноманітнішому фасуванні. А зараз – лише один у скляній банці за 42 гривні 50 копійок… Причина на поверхні – Херсонська область, головний виробник власне помідорів, кетчупів і томатної пасти, більшою мірою окупована. Тому і зникли з полиць популярні «Чумак», «Інагро», «Наш продукт», «Помідора» і так далі. Немає на полицях і «Господарочки», яка виробляється в Одесі з херсонських томатів. І продуктів, товарів, брендів, яки ми (тимчасово) втратили через війну, чимало.

Раніше 99% солі, яку купувала вся Україна, видобувалися підприємством «Артемсіль» у колишньому Артемівську, нині Бахмуті, та місті Соледарі. Пам’ятаєте соляну кризу місячної давнини? Її ліквідували, і тепер ми переважно солимо їжу польською сіллю, розфасованою у Дніпропетровській області.

Не повезло й такому відомому продукту, як артемівське шампанське. Воно тепер звалося ігристе вино «Артвайнері», бо шампанським може бути лише продукт, вироблений у Франції в провінції Шампань, а міста Артемівськ більше не існує.

Довго ми не побачимо й коняку «Таврія» та «Борисфен». Завод з їх виробництва – у окупованій зоні. Так само, як і наші діти тепер живуть без йогуртів «Растішка», «Простоквашино», а жінки без «Актимель» – їх виробляли в Херсоні, другий завод компанії у Кременчуці працює зараз лише на великі міста.

Любителі пива помітили, що з полиць зникло «Чернігівське», «Рогань», «Янтар», «Старопрамен», «Стелла Артуа». Заводи, які виробляли ці марки, у Чернігові, Харкові та Миколаєві стоять, частково постраждали від обстрілів.

Соки «Сандора» и «Садочок» також скоро зникнуть, вони вироблялися на заводах в Миколаївський області, також зараз ці землі окуповані. Поки продають старі запаси. До речі, на цих заводах ще й розливали «Пепсі-колу», виробництво напою лишилося лише на фабриці під Києвом.

Колись знаменитий шоколад «Корона» ще не скоро знову буде танути у вас у роті. Фабрику в Тростянці Сумської області знищено геть, хоча місто вже звільнено від рашистів.

Найвідоміша вермішель швидкого приготування «Мівіна» також щезла з магазинів. Фабрика з її виготовлення у Харкові зупинена на невизначений час.

Завод з виробництва чіпсів «Люкс» під Києвом зупинено, а фабрика чіпсів Lay’s не працює на окупованій території Миколаївської області. Те, що є на полицях, – останні залишки.

Хоча без «Кока-Коли» ми не залишилися, але у ній вже немає української частки. Завод по виробництву напоїв у Київській області місяць був під окупацією й сильно зруйнований. Зараз «Колу», «Фанту» й «Спрайт» до нас везуть з Польщі, Чехії та Молдови.

Зникли з наших полиць оселедці, ікра та інші морепродукти відомої марки «Санта-Бремор». Справа в тім, що ця фірма і марка – з Білорусі, а останнім часом до нас з Білорусі не доходить нічого, окрім російських ракет.

Це ми лише про харчі говоримо. А скільки в інших галузях втрачено брендів! Усі, хто причетний або просто робив дома ремонт, знає, що значить «харківська плитка». Там безліч брендів, але найбільше виробництво якісних недорогих кахлів у Харкові стоїть постраждале.

Нічого, усе повернеться (стосовно білоруських оселедців не певен). Будемо вірити.