Картонне диво від «Салоєда»

У попередньому номері «УЦ» ми анонсували детальну розповідь про безпілотний літачок («крило») і його автора. Сержант 2-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону 110-ї окремої механізованої бригади імені Марка Безручка Євгеній Скачко («Салоєд») кілька днів перебував у Кропивницькому, завітав до нашої редакції, подарував «крило» і відповів на запитання.

– Женю, як виникла ідея створити таке диво?

– На той момент в напрямку, де стояла наша бригада, наш батальйон, не було жодного «крила». Прийшлося сконструювати самотужки. Від будь-якої моделі літака ця відрізняється тим, що це суцільна конструкція з елеронами. Плюс «мозок», відеокамера, пульт.

Поставив перед собою задачу максимально просто і дешево зробити дрон-камікадзе, який буде корисним. Саме цей може нести два боєприпаси ВОГ-17. І це чудова заміна артилерійських снарядів, яких не вистачає. І цим можна дуже точно на великій відстані ліквідувати якусь ціль.

– Чому літачок, а не дрон?

– Це дешевше, тому що тут використовується один двигун, один пропелер і пакувальний картон від холодильника. Виробництво такого «крила» коштує приблизно 150 доларів. Але можна вдосконалювати конструкцію, щось додавати, наприклад, «машинний зір».

Літак ліпше за квадрокоптер, тому що йому треба менше обладнання для польоту. Можна сказати, що це маленький аналог ворожого «шахіду». Квадрокоптеру потрібно постійно підтримувати обертання пропелерів, в той же час планеру в польоті можна просто вимкнути двигун, і він буде планувати на потоках повітря. І планер не боїться вологи в атмосфері, тому що всі електронні компоненти закриті фюзеляжем літачка.

– Як ти вигадував цю модель?

– Взагалі люблю армійську техніку, літаки, вертольоти, взагалі все, що пов’язано з повітрям. Це при тому, що я дуже боюся висоти. За приклад взяв американський літак Stealth, який не бачать ворожі радари, до якого важко застосувати системи РЕР та РЕБ.

– На літачку ти написав електронну адресу нашої газети. Чому саме ми?

– Тому що я в минулому був блогером «УЦ». Мені тоді було небагато років, і я попросив свого друга Ігоря Вьюна, щоб той домовився з адміністратором, аби мені дозволили писати. Пам’ятаю, що тоді було цікаво на вашому блогерському майданчику. І взагалі поважаю ваше видання.

– Тобто літачок унікальний? Чи можна ставити виробництво на потік?

– В армії такого точно ще ніхто не робив. А робити можна мільйонами і діставати ворожі позиції. Упаковка від холодильника або будь-який картон. Аби була площина, яка летить в повітрі, плюс «мозок», який цим керує.

Але справа в тому, що без людського фактору і піхоти всі наші розробки не потрібні, бо саме піхота займає зачищені ворожі позиції і просувається вперед.