Медовий ярмарок на Яблуневий Спас

25 бджолярів з різних районів області та інших куточків України приїхали на фестиваль медової продукції KROPhoney fest, який організували Кіровоградська регіональна торгово-промислова палата, обласна державна адміністрація та Міська рада Кропивницького.

На ярмарку можна було придбати мед із липи, різнотрав’я, акації, рапсу, соняшника. Окрім цього, продавалися натуральні воскові свічки, соти, прополіс, медові лікери тощо. Народні майстри та майстрині з області презентували власні вироби хенд-мейду: вишиті картини, килими, різноманітні прикраси та сувеніри. Відкрили захід врученням нагород «Золото Арістея» пасічникам.

Журналістка «УЦ» побувала на ярмарку та поспілкувалася з кількома пасічниками про їхній мед і враження від ярмарку.

– Наша компанія «Козацький медок» працює з медом уже більше 30 років. Самі ми з Кропивницького, але пасіка знаходиться на межі Чигиринського та Олександрівського народних господарств у селі Цвітне. Цей високосний рік для медовиків виявився важким, але ми все одно – з врожаєм, – пояснює Інна Ромащенко, учасниця фестивалю. – Минулого року ми були у Франції та привезли звідти технологію крем-медів з натуральними субліматами. Акація в цьому році, на жаль, на території України не вродила взагалі, тому ми знайшли, чим її замінити. Наші крем-меди передають натуральні смаки манго, смородини, апельсину, мохіто та навіть бельгійського шоколаду! Ми працюємо на українському сертифікованому субліматі, але за європейською технологією, тому Європа, так би мовити, стала до нас іще ближче. Сублімати бувають двох видів: висушеними та замороженими. Ми працюємо з першим: використовуємо висушені у власному соку фрукти, ягоди та спеції. Бельгійський шоколад – звісно, це не сублімат, а справжнє бельгійське какао особливих сортів, яке ми спеціально замовляємо. Поки що розповсюджуємо мед лише по території України, але карантин колись закінчиться, тому сподіваємося, що зможемо робити це й за кордоном. Три тижні тому ми відпочивали в Туреччині й відвозили туди на пробу наш крем-мед, який викликав там справжній фурор. Продаємо також і звичайний мед із липи та різнотрав’я, робимо гарні, духмяні, крафтові свічки зі свого воску. Знайти нас можна дуже просто в соціальних мережах.

– Можете порадити, як відрізнити якісний мед від штучного?

– Так, звісно. Зрозуміти, наскільки якісний мед, можна за смаковими ознаками. Якщо, наприклад, це мед з різнотрав’я, то вже за тиждень після того як його викачали, він густішає, липа стає густою до Нового року, навіть трохи пізніше, а акація – монофльорна, протягом року вона не густішає взагалі. Мед має бути з «мутнинкою», навіть якщо він чистий, немов сльоза, він не має бути «скляним», інакше це вже вбитий і втоплений мед. На смак він має бути дещо терпким і викликати першіння в горлі. Якщо ви відчуваєте смаковими рецепторами цукор, то це означає, що люди годують ним бджіл. Своїх бджілок ми годуємо медом, для цього спеціально кожен рік залишаємо 300-400 кілограмів меду з різнотрав’я, тому такий мед цілком безпечний, у нас його вживає навіть 8-місячна дитина,

– Наша продукція називається «Лагідна бджола», ми з бабусею із селища Знам’янка-2, робимо мед вже більше 30-ти років в основному для себе. Цього року вийшов гарний врожай, тому вирішили завітати на ярмарок. У нас мед із соняшника, різнотрав’я та рапсу. Збирали його в закинутому Суботцівському саду. Бджілок зимою підгодовуємо медом. На ярмарок запросив син, ми тут вперше, але дуже подобається, – ділиться Петро Поліщук.

– Медом ми почали займатися не так давно – 4 роки тому. Працюємо з чоловіком за дідусевою технологією. Пасіку вивозимо у посадку, там вона стоїть у нас ціле літо, збираємо мед, розвиваємо сім’ї. В урожайний рік бджоли можуть принести приблизно 4 кілограми меду за день, а якщо рік не дуже врожайний, як цей, наприклад, то близько 1,5 кілограма. Багато що залежить від сонця, дощу та від самих сімей – чи вони працюють, чи лінуються. Ціна на мед низька, а роботи коло нього багато. Цього року врожай дуже поганий. Весною були заморозки, тому нічого зібрати не вдалося. Також вплинула засуха. Ми продаємо мед із різнотрав’я та соняшника й окремо пилок, – пояснює Антоніна Шевченко.

– А я представляю нашу родинну справу «Бджола і Ше», – розповідає учасниця ярмарку Ірина Кудря. – На пасіці ми працюємо всією родиною. Вона в нас кочова, ми виїжджаємо в різні частини нашої області (самі родом з Малої Виски). Збирати акацієвий мед їздимо до Світловодського району, липовий – до Олександрівського, а всі інші – у Маловисківському (різнотрав’я кількох видів, соняшник тощо). Також виготовляємо інші продукти бджільництва: від прополісу до натуральних воскових свічок; маємо різні види кремованого меду, горішки з сухофруктами, залиті акацієвим медом. Займаємося цією справою вже більше десяти років, спершу починали з двох вуликів, тепер кожного року в нас їх різна кількість. В основному використовуємо багатокорпусні вулики, з ними переїжджати значно легше, та й просто звикли саме до такої форми.

У Кропивницькому ярмаркуємо вже давно. Ми постійні гості на ярмарках від міської ради, AgroExpo, а також беремо активну участь у фестивалях по Україні на таких платформах, як «Всі свої», «Київські контракти», Made in Ukraine.

– Який мед, на ваш погляд, найкорисніший?

– Кожен мед корисний, якщо він натуральний. Пасічники однозначно запропонують вам натуральний продукт, тому що вони поважають свою роботу та роботу бджіл. Як мінімум тут, на ярмарку, підробки ви точно не знайдете. Виходячи з цього, кожен обирає за своїм смаком. Комусь подобається більш ніжний мед, або ж у людини є алергія. У таких випадках найкраще їй підійде акацієвий мед, адже він гіпоалергенний і не підвищує рівень цукру в крові. Загалом, якщо споживати мед правильно, все буде добре. Найбільшою популярністю в нас користується мед з акації, липи, різнотрав’я та соняшнику. Соняшниковий мед має доволі привабливу ціну для споживача через те, що зазвичай його виходить найбільше, але це не означає, що він менш корисний. Будь-який мед є корисним, якщо його правильно вживати.

– А як це – правильно?

– Ну, точно не сісти та з’їсти одним махом цілу банку. Хтось вживає натщесерце вранці одну або кілька ложок, хтось навпаки – ввечері. Потрібно споживати мед так, аби організм його сприймав. Липовий мед допомагає від простуд. Соняшниковий – від захворювань серця та кишківника. Ми потроху вживаємо мед щодня, додаємо в чай (але не гарячий) або ж їмо вприкуску. Стільниковий мед теж дуже корисний для здоров’я.