Не місто й не село…

13:41
843
views

13-го травня 2020-го року в Кіровоградській області відбувся адміністративний переділ території. Кабінет Міністрів України затвердив Перспективний план формування територіальних громад Кіровоградської області, і тепер можна сказати, що в нас в якості територіальних одиниць і адміністративних центрів не міста, райони чи сільські ради, а ОТГ, тобто об’єднані територіальні громади, з обласним центром включно.

З моменту оголошення курсу на створення ОТГ велась палка дискусія про територію та принципи формування нових адміністративних утворень – або на засадах фінансової спроможності окремих територій, або на принципах збереження територіальної цілісності районів. Взагалі доцільність існування районів за цією адміністративно-територіальною реформою виглядала сумнівною, тому уряд пішов на компроміс – частину ОТГ утворили за, так би мовити, рівнем спроможності чи активності, а частину закріпили в територіальних межах району. Таким чином в Кіровоградській області маємо кілька «районних» ОТГ, таких, як Благовіщенська, Вільшанська, Компаніївська, Новгородківська, Новоархангельська, Новомиргородська, Олександрівська, Онуфріївська, Петрівська та Устинівська. Варто зазначити, що в цих районах теж є окремі населені пункти з потужним промисловим потенціалом, в основному гірничо-видобувного характеру, але там вирішили не «розпайовуватись», тим більше, що так зберігається й контроль за фінансами території, і сама територія. А територія, у переводі на сотні тисяч гектарів орних земель, які становлять площу району, обіцяє стати основним бюджетоутворюючим чинником.

Але більшість районів розділилися на декілька окремих ОТГ. Мабуть, для цих утворень потрібно буде придумувати якусь нову назву, адже ОТГ звучить надто по-канцелярськи. Як адміністративно, так і територіально це тепер не місто, але й не село. У Польщі такі утворення називають гміни, у нас колись були повіти, волості чи старостати. Але поки що в Бобринецькому районі маємо 3 ОТГ, в Гайворонському та Світловодському – по 2, Голованівський район розділився на 3 ОТГ, Добровеличківський – на 4, Долинський – на дві, Знам’янський теж на дві, Кропивницький аж на 5, а Маловисківський, Новоукраїнський та Олександрійський райони – на 4 ОТГ кожен…

Можна вважати, що об’єднаними територіальними громадами стали й міста, бо в графі «Назва територіальної громади» стоїть «Кропивницька», а в неї входять місто Кропивницький і Новенська територіальна громада, яка й без цього документу стала частиною міста. У Знам’янську ОТГ увійшло саме місто, Знам’янка Друга та Петрівська сільська рада. Світловодськ став центром однойменної ОТГ, в яку ввійшла й Власівка, яка взагалі прагнула змінити територіальний устрій Кіровоградщини та емігрувати в сусідню, Полтавську область. Стала ОТГ і Олександрія. До речі, від Олександрії таки відділилася Пантаївка, яка стала столицею однойменної ОТГ.

Очевидно, детальний аналіз, як і перевірка на міцність чи правильність прийняття таких доленосних рішень, ще попереду. Розпорядження Кабміну про затвердження перспективних планів дуже відрізняється від попередніх проєктів, навіть затверджених на обласному рівні, але остаточне рішення приймає не обласна рада чи збори громади, а Кабінет Міністрів. А ми знаємо, як часто рішення центральних органів влади, тієї ж Верховної Ради, абсолютно не співпадають з бажанням самих громад.