А на прощання я скажу…

13:59
793
views

Вже восени цього року відбудуться вибори в органи місцевого самоврядування, тому можна з упевненістю сказати, що каденція депутатів Кіровоградської обласної ради сьомого скликання добігає кінця.

На неї покладалося багато сподівань, адже обласна рада обиралася в період найважчої фази війни на сході України, в умовах продовження глибокого реформування галузей освіти та медицини, поглиблення децентралізації й адміністративно-територіальної реформи, загострення політичного протистояння, кардинальної обрізки виконавчої та законодавчої гілок влади, земельної реформи та й епідемії коронавірусу, врешті-решт!

Не зважаючи на в цілому фахову спрямованість депутатського корпусу, в сенсі того, що майже всі депутати є представниками реального сектору соціально-економічного життя, у роботі цієї каденції вистачало і політики, і популізму, і демагогії. Мало місце відверте опонування голові ОДА Сергію Кузьменку, який керував адміністрацією з 2014 по 2019 рік, з боку представників «Опозиційного блоку» від Олександрії, таке собі земляцьке суперництво. Вистачало й відвертої демагогії, причому від представників якби наскрізь патріотичної «Свободи». Можливо, уся справа в характерах братів Степур, які ледь не до сказу доводили журналістів своїми довгими й нудними виступами з будь-якого питання порядку денного? Як приклад, можна навести ситуацію на 11-й сесії, яка зібралася позачергово 17 березня 2017 року за пропозицією активістів – учасників АТО й волонтерів. Вони вимагали підтримати блокування зв’язків з тимчасово окупованими територіями Донбасу, але брати Степури так довго доводили необхідність блокади, що сесія ледь не закінчилася провалом.

Зазначимо, що скандалом закінчилося й призначення Ігоря Степури на посаду заступника голови обласної ради. Кажуть, що це було зроблено для того, щоб вивести його з-під слідства по справі загибелі кількох правоохоронців біля Верховної Ради під час мітингу «Свободи». Але вже на 12-й сесії, 19 травня 2017 року, група депутатів подала звернення про дострокове припинення повноважень заступника голови обласної ради «за неналежне виконання повноважень», тоді для результативного голосування не вистачило одного голосу. Пізніше Степуру таки відправили у відставку, але днями надійшло повідомлення, що його відновлено на посаді рішенням суду, з відповідними наслідками.

На цю ж каденцію, як ми вже зазначали, випала й зміна керівництва Кіровоградської обласної державної адміністрації, що створило нові умови для діяльності депутатських груп і фракцій, яких виявилося 7. Перше засідання сесії обласної ради сьомого скликання відбулося 4 грудня 2015 року, причому воно було й найчисельнішим за всю каденцію – зареєструвалися 64 депутати, за виключенням одного. Станом на цей час у Кіровоградській обласній раді діють мандати 63 депутатів. На першій сесії було обрано й керівний склад ради – головою став Олександр Чорноіваненко, його першим заступником – Юрій Гугленко, а заступником – Ігор Степура. На цій же сесії були утворені постійні депутатські комісії, від діяльності яких залежить організація ефективної роботи всього депутатського корпусу.

Мабуть, оцінювати діяльність каденції сьомого скликання ще зарано, але літо промайне швидко, настане осінь, а разом з нею в свої права вступить і передвиборча кампанія зі своїми законами та правилами, тому саме зараз керівники фракцій можуть бути максимально об’єктивними в оцінці діяльності своїх колег у Кіровоградській обласній раді. Звичайно, ті, з ким вдалося поспілкуватися в телефонному режимі, бо з’ясувалося, що в деяких місцевостях наші депутати стають абсолютно недоступними. Зате ті, з ким вдалося поговорити, були достатньо відвертими, хоча й не зовсім задоволеними результатами власної діяльності.

Роман Тімуш, заступник голови фракції Радикальної партії Олега Ляшка: «Як депутат Кіровоградської обласної ради, який представляє інтереси виборців Гайворонського району, округ № 5, можу сказати, що набув лише досвід депутатської діяльності, бо коли звертався в обласну державну адміністрацію за фінансуванням для програм району, то отримував лише відписки. Мені все правильно роз’яснювали, ми гарно спілкувалися, але на своєму окрузі я зробив набагато більше за допомогою депутатів Верховної Ради й парламентської фракції Олега Ляшка. Хоча разом з депутатами ми змогли вирішити багато питань по області, скажімо, ремонт Гайворонської ЦРЛ, це опорна лікарня, тобто ми підтримували все, що потрібно людям. У нашій фракції політики не було, ми ні з ким не вступали в зговір, не домовлялися, більше працювали на загальний результат, хоча ОПЗЖ більше працював по Олександрії, у них на першому плані гарна картинка, як і у “Свободи”, вносять гучні пропозиції, але робити щось не хочуть. Звичайно, програми соціально-економічного розвитку приймати потрібно, але туди вписують багато, а виконуються лише окремі позиції. Ці 4 роки для мене – це дуже гарний досвід, я не шкодую, мені сподобалося, але в майбутньому хотів би, щоб працювалося по-іншому, можливо, буде легше з бюджетом?».

Олександр Мірошниченко, «Українське об’єднання патріотів – УКРОП»: «Я можу сказати, що наша фракція ставилася до роботи відповідально, усі депутати працювали в постійних комісіях, завжди збиралися, хоча це й далеко, адже в нас люди приїздили зі Світловодська, з Добровеличківки, один навіть з Києва. Ми відверто висловлювали свою думку, у мене якихось негативних емоцій немає, хоча на сесіях було по-різному. Робота в комісіях дуже відповідальна, і це великий обсяг, від якого залежала діяльність ради, але справлялися. Що не сподобалося? Якщо відверто, нас усього п’ятеро у фракції, і нам було дуже важко провести своє питання, якщо не находили підтримки великих фракцій, скажімо, “Батьківщини” або “Європейської солідарності”. “Опозиційний блок” голосував специфічно, тобто або зовсім не голосували, або голосували за свої територіальні інтереси. “Свобода” поводила себе досить деструктивно, я взагалі розраховував на інше, ви ж бачили, як вони затягували останню сесію, саботували? Здалося, що в ОПЗЖ і в них це було спільною метою.

Я вже казав, що якщо хочеш добитися, то потрібно не виступати, бо сесія – це як завершальний етап у реалізації задуму, остання крапка. Працювати потрібно в комісіях, ходити не лише на свою комісію, але й на засідання інших, а вони, наскільки відомо, цього не робили, лише виступали на сесіях. Якщо говорити про компроміси, то це практика будь-якого парламенту, але скажу, що найласіші шматочки, якщо так можна висловитися, діставалися великим фракціям. Мені особисто працювати в обласній раді сподобалося, з’явився досвід, з’явилося розуміння, чому питання вирішуються так довго, бо дуже багато з них ідуть по президентській вертикалі, а в нас є територіальні інтереси, тому виникають протиріччя. Одні хочуть одне, інші – інше, активісти ще щось. У мене склалося враження, що вони насправді керовані, і ще дуже вразило, що вони не відверті. Щодо майбутнього, то в мене з’явився досвід, але думаю, що краще займатися власною справою, тим, на чому базується кожна держава, займатися бізнесом, розвивати економіку».

Валерій Кальченко, голова фракції ВО «Батьківщина»: «У нас найбільша фракція, Леонід Орлов і Юрій Кайдаш очолюють постійні комісії, які працюють дуже продуктивно, на відміну від деяких інших комісій, наприклад, з питань освіти. Або в бюджетній комісії, де я працюю, – рішення теж проходять на межі фолу, часто кворум забезпечують наші три депутати, які регулярно беруть участь в засіданнях і завдяки цьому працює бюджетна комісія. Запам’яталося, що ми брали активну участь у розробці перспективного плану формування територіальних громад, і, доки цим займалися депутати обласної ради, процес ішов правильно, були консультації, зустрічі, доки право формувати територіальні громади не відібрав уряд. Ви про це в газеті писали.

Сьогодні (25 червня) голова обласної ради Олександр Чорноіваненко на нараді в голови Верховної Ради Разумкова, слава богу, він прислухався до прохання голів обласних рад і проводить таку зустріч, це останній шанс підняти питання районування. Нам вдалося провести кілька важливих рішень, зокрема ті, які підвищують роль депутатів, і тепер депутати обласної ради є суб’єктами пропозицій в Дорожньому фонді, який займається будівництвом доріг місцевого значення. Там дуже серйозний бюджет, за два роки – близько одного мільярда гривень, і завдяки цьому активізувалися будівельні роботи в Гайворонському, Новоукраїнському, Новоархангельському, Добровеличківському, Кропивницькому, Новомиргородському, Онуфріївському й Долинському районах. Не кожна фракція обласної ради так спрацювала. Хочу відзначити, що наші депутати постійно вносять депутатські запити до центральних органів влади, на останній сесії це й питання уранових шахт СхідГЗК, і питання ремонту шляхопроводу в Олександрівці. Взагалі, якщо говорити про результативність звернень, то я був здивований, що мій запит на МОЗ врахували, на жаль, не повністю, але відомство Уляни Супрун, яку зараз критикують, пішло назустріч і частково, процентів на 50 допомогло з фінансуванням придбання тазобедренних протезів.

Для нас політики в сесійній залі не було, вона присутня, звичайно, але при прийнятті рішень відкладалася в бік, адже головне – вирішувати місцеві проблеми. Наше кредо – ми політику в роботі обласної ради на задіюємо. Що не сподобалося? Не сподобався непрофесіоналізм першого заступника голови ОДА Ігоря Кузьміна при розподілі фінансування, бо на моєму окрузі в Долинському районі водопостачання є найбільшою проблемою, яку залишають без вирішення. Мені подобається, що в нашій фракції половина депутатів не є членами партії “Батьківщина”, але, коли ми приймаємо рішення, усі стоять на однакових позиціях, знаходять спільну мову, зокрема і по ринку землі, бо і великі сільгоспвиробники, і малі однаково дійшли до думки, що це не на часі».

Сергій Завалій, голова фракції «Європейська солідарність»: «Думаю, що підсумки діяльності підводити рано, бо каденція ще триває й перед нами стоїть багато викликів. Потрібно вирішувати питання фінансування медичних закладів, функціонування санаторних закладів. Є дуже великі проблеми, але склалося враження, що теперішнє керівництво ОДА неначе самоусунулось від питань, які потрібно вирішувати саме в цій каденції. Роботи ще багато, але певні підсумки підвести вже можна.

До нашої фракції входить 12 депутатів, перший заступник голови облради Юрій Гугленко не входить, бо він посадова особа. Серед депутатів є лікарі, керівники сільгосппідприємств, державні службовці. Фракція цілеспрямовано підтримувала ініціативи п’ятого президента України Петра Порошенка й попереднього голови Кіровоградської ОДА Сергія Кузьменка, які були спрямовані на розвиток Кіровоградщини, на децентралізацію, у т.ч. фінансову, створення Дорожнього фонду, який сприяв активізації ремонтних робіт на шляхах області, і тепер на Кіровоградщині дороги кращі, ніж в сусідніх областях. Ми підтримували будівництво сільських амбулаторій, придбання для них автомобілів, капітальний ремонт дитячої обласної лікарні, інших об’єктів медичної та освітньої галузей, активно підтримали програму Сергія Кузьменка “Здоров’я наших дітей”, у рамках якої зводилися футбольні поля, у школах – харчоблоки та спортивні зали, і це ті програми, які мають конкретне наповнення реальними об’єктами по всій області. Підтримували ми й програму “Нова українська школа”, і це за нашої каденції в області відбувся активний процес добровільного, це потрібно підкреслити, створення об’єднаних територіальних громад.

Мені вперше довірили виборці на такому рівні, адже до цього я працював головою Петрівської РДА, тому очікував такої поведінки депутатів, але скажу, що є фракції, які мають свою мету. Щодо намагання домовлятися, то ми не підписували на початку каденції ніяких коаліційних угод, але підтримували всі важливі питання, хто б їх не ініціював. Політика потрібна в Верховній Раді, а тут треба відкинути політику й працювати на інтереси громади, але інколи в діях колег з деяких фракцій політики, популізму та піару було забагато. І це стало неприємним сюрпризом.

Відзначу, що позитиву було таки більше, у нас було менше політичних скандалів, ніж у Верховній Раді. Але на діяльність депутатського корпусу негативно вплинула зміна обласного керівництва. За попередньої влади працювалося легше, пропозиції ОДА готувалися якісніше, проекти рішень, які ініціювала ОДА, були професійнішими. Було більше спілкування, а зараз такої комунікації між ОДА й депутатами немає. Навіть гірше, наприклад, є комісія, яка контролює розподіл коштів Дорожнього фонду й погоджує об’єкти дорожнього будівництва, так от, депутатів запрошують буквально напередодні, а вони ж живуть далеко від обласного центру, пізно надсилають документи, тому їх неможливо якісно опрацювати, і таке інше.

Загалом скажу, що депутати фракцї “Європейська солідарність” активно працюють на округах, у постійних комісіях, ініціюють депутатські запити, тому хочу подякувати колегам за консолідовану працю».

Мабуть, спільна праця на загальний результат і стала головним здобутком каденції депутатів Кіровоградської обласної ради 7 скликання, навіть попри наявність недоліків, про які сказали голови фракцій. В одному зі звітів про сесію облради я вжив вираз «недоторканний консолідаційний запас». Саме завдяки йому практично всі сесії Кіровоградської обласної ради закінчувались успішно, і зрозуміло, що для цього не потрібно ніякої монобільшості. Достатньо здорового глузду.

Фото сайт: «Рідний край».