ДПА: чому скасували та чи варто відновлювати?

14:05
530
views

Цьогорічний освітній процес зовсім не схожий на інші: навчальний рік школярі й студенти закінчували дистанційно, останні дзвоники пролунали в режимі онлайн, а ЗНО випускники складали в масках. Ще однією цікавою зміною стало скасування Державної підсумкової атестації для учнів 4, 9 та 11 класів.

Яка причина такого рішення й на що воно вплине, журналістці «УЦ» розповів Володимир Таборанський, начальник обласного управління освіти Кіровоградщини.

– Володимире Петровичу, поясніть, будь ласка, спершу, у чому суть Державної підсумкової атестації? Навіщо вона потрібна?

– Державна підсумкова атестація відіграє свою певну функцію, як і зовнішнє незалежне оцінювання. ДПА засвідчує рівень знань та вмінь учня. Це важливий етап у навчальному процесі. У радянській системі освіти після кожного класу були іспити. Потім ця модель була спрощена, і залишили іспити для 4-х, 9-х і 11-х класів. Зараз після 4 класу проводиться не державна підсумкова атестація як така, а зріз знань дітей, щоб не травмувати їх психологічно, а навпаки, позитивно налаштовувати на навчальний процес. Більш серйозно ДПА проходить у 9-му класі та 11-му, в якому її об’єднали із зовнішнім незалежним оцінюванням. Державна підсумкова атестація відрізняється від річного оцінювання тим, що охоплює програму за декілька класів. Цей зріз знань важливий як для самої дитини, так і для закладу, адже менеджери роблять моніторинг і аналітику, а потім вживають необхідних заходів. Можливо, наприклад, якомусь вчителю варто пройти додаткові тренінги та семінари, а можливо, потрібно підсилити матеріально-технічну базу з окремих тем, у викладанні яких вчитель не може об’єктивно забезпечити вищий рівень, тому що немає елементарних умов.

Я переконаний у тому, що, коли ми спільними зусиллями переможемо коронавірус, однозначно ДПА буде відновлена, тому що вона залишається актуальною і передумов для її повного скасування на рівні України поки що немає.

– Чому ж тоді ДПА скасували зараз?

– Це було зроблено суто з причини епідеміологічної ситуації, що склалася на сьогоднішній день, аби уникнути масовості та запобігти поширенню коронавірусної інфекції. У цьому році для абітурієнтів, яким не потрібна вища освіта, зробили таке виключення, на відміну від попередніх, коли, незалежно від того, будеш ти вступати до вишу чи не будеш, ти все одно повинен був складати ДПА у формі ЗНО.

Державна підсумкова атестація в цьому році скасовувалась поетапно: спочатку в 4-х та 9-х класах, а потім і в 11-х. Дуже довго під питанням залишалося проведення ДПА у формі ЗНО, а також проводилися дискусії щодо повного скасування ЗНО. Але Міністерство освіти, Кабінет Міністрів і всі освітяни свідомі того, що зовнішнє незалежне оцінювання за останні 10 років є найбільш успішною реформою в галузі освіти, тому скасовувати його, навіть тимчасово, не було доцільним. Тож на сьогодні скасовано лише державну підсумкову атестацію для тих дітей, які не бажають у цьому році вступати до вищих навчальних закладів. Усі інші написали відповідні заяви до своїх закладів освіти, чим засвідчили своє бажання складати ДПА у формі ЗНО. За тією інформацією, яку я маю на сьогоднішній день, на перше ЗНО з математики зареєструвалося 4649 абітурієнтів, а фактично взяло участь 3296 школярів, а це 71 відсоток від зареєстрованих, тобто 1352 абітурієнти не з’явилися на тестування. Власне, це ті, кого звільнено від державної підсумкової атестації. Тому ті, хто хоче вступати до вишів цього року, можуть складати ДПА у формі ЗНО й таким чином отримати оцінки до свідоцтва з предметів ДПА та сертифікати ЗНО. Але якщо, наприклад, дитина зі згоди батьків відмовляється від ДПА, то їй видається свідоцтво про закінчення 11 класів, у якому в розділі «Державна підсумкова атестація» буде зазначено «Звільнено». Такий абітурієнт теж має право складати ЗНО й вступати до ВНЗ.

– Тобто відмова від ДПА не впливає ані на ЗНО, ані на вступ до вишу?

– Так, по суті, ДПА не впливає на ЗНО й на вступ до вишу. В умовах вступу до ВНЗ є дві основні позиції: наявність сертифікатів ЗНО та середній бал атестата, який виводиться середнім арифметичним від усіх річних оцінок і балів за ДПА. У даному випадку відсутність ДПА може лише впливати на середній бал атестата. І цим в першу чергу зацікавилися ті, хто не впевнений у своїх знаннях, хто боїться складати ЗНО й отримати нижчі бали, тому що, складаючи ДПА у формі ЗНО, отримується результат у 200-бальній шкалі, який іде в сертифікат, і результат у 12-бальній шкалі, що виставляється у свідоцтво. Таким чином, у деяких учнів і батьків є можливість зараз дещо підвищити собі середній бал свідоцтва, не складаючи ДПА. Але я б не хотів, аби хтось сильно обнадіювався з цього приводу, адже середній бал свідоцтва не є визначальним фактором для вступу до ВНЗ. Він може бути додатковим і незначно впливати на ситуацію. Якщо сертифікати ЗНО будуть з високими балами, то це, відповідно, рейтингове та бюджетне місце в університеті. Якщо ж результати ЗНО будуть низькими, а середній бал атестата – високим, то це все одно не дозволить абітурієнту вступити на державну форму навчання. Тому радив би нікому не хитрувати, а спокійно йти на зовнішнє незалежне оцінювання, складати ДПА у формі ЗНО й отримувати свої об’єктивні бали.