«…Якщо ми це зробимо, це буде справжнє явище»

14:10
1439
views

У 2016-му році на сторінках «України-Центр» вийшов матеріал про проект «Культура-Відродження», ініціатором ідеї якого виступив музикант і продюсер Валентин Поворозник. Суть  полягає у тому, аби створити у Кропивницькому справжній осередок мистецтва, де щовечора відбуватимуться цікаві культурні події, а талановиті люди зможуть отримати  путівку у своє омріяне майбутнє.

Зараз, у 2020-му, ми вирішили знову зустрітися з Валентином й поцікавитися, на якій стадії знаходиться реалізація ідеї та чому так важливо втілити її у життя.

– Музикою я займався з дитинства. Мій тато – хормейстер, баяніст і віртуоз, виховав дуже багато колективів, які перемагали на всеукраїнських та міжнародних конкурсах. Тож, я народився у такому творчому середовищі, ночував у клубах. Я мріяв вступити в університет культури до Києва, тому що там, у ті часи, було те середовище, яке припало до душі. Але тато змусив вступити до фізмату. Там я навчився аналітичному мисленню, проте, як кажуть, від долі не втечеш..

До 2008-го року я перебував у складі гурту «Весняний галас», який неодноразово ставав лауреатом і дипломантом всеукраїнських і міжнародних фестивалів та конкурсів, потім був гурт SOKOLOVSKY, з яким ми багато покаталися по світу з концертами, потім був проект з Alina Shevchenko, потім – Anastasia Hope.

Зараз у готелі «Турист» змонтовано студію звукозапису й, одночасно, production-студію. Я займаюся пошуком та селекцією талановитих людей, безкоштовно записую їх на студії і, паралельно, наповнюю цим матеріалом музичний канал Zakon Oma production.

– Zakon Oma production – це втілення проекту «Культура-Відродження», про який ви говорили раніше?

– Так, цей проєкт у мене повністю розроблений, але він вимагає фінансування. Студія знаходиться в готелі «Турист» на 12-му поверсі, там шикарна актова зала, але там усе пусте та розбите. Я звертався до депутатів і меценатів, але, на жаль, ніхто з впливових людей у Кропивницькому не цікавиться музикою. Я пропоную зробити там культурний центр і гарантую, що десь роки через два ми б запросто стали українським музичним центром. Я знаю, що таке музика – миттєво, за долю секунди, помічаю щиру емоцію виконавців. Тим більше – я пам’ятаю себе молодим і розумію, наскільки це важливо – мати власне якісне demo у 20 років, яке ти можеш відсилати у різні клуби.

Уявіть собі: у центрі міста можна створити осередок, який об’єднає у собі всю творчу молодь, та й, навіть, не тільки молодь, а всіх творчих людей міста, адже скільки у нас, насправді, – поетів, художників, письменників, фотографів, музикантів, танцюристів! Наскільки насичене наше місто такими талановитими людьми!

Ми  можемо зробити справжній клуб, і, якщо зібрати у ньому всіх творчих людей нашого міста, то щовечора там відбуватимуться презентації, які супроводжуватимуться постійною онлайн-трансляцією в Інтернеті. Сцена там дуже крута. Звісно, там все ще напівзруйновано, але я, потроху, наводжу своїми силами лад, і, якщо порівняти з тим, що там було раніше і як є зараз, то різниця відчутна. Уявляю, як люди приходять у цю творчу атмосферу нашого клубу, зручно влаштовуються, можуть скористатися безкоштовним Інтернетом, відвідати увечері якусь цікаву програму, там тепло, затишно, бездоганний звук… На жаль, тим людям, котрі спроможні вкластися у цей проєкт – це не цікаво. Хоча, може, це для мене таке певне загартування? Цю ідею я реалізовую поступово сам, але самому все робити дещо важкувато: це і оренда, і ремонт за власний кошт, і час…

– Кого з талановитих виконавців ви вже відкрили за час функціонування Zakon Oma production?

– Вони всі є на ютуб-каналі Zakon Oma production, можна погортати та подивитися. В принципі, усі відомі молодіжні колективи нашого міста в мене виступали або записувалися. Пригадую, якось йшов по Ковалівському парку, чую: хтось гарно співає. Питаю: «Ви хто?» «Гурт «Дом Чехова»». Запропонував їм безкоштовно записатися у мене на студії, вони, спершу, так здивувалися, а вже на наступний день завітали у гості.

Раніше у музикантів була своя тусовка, у поетів і прозаїків – своя, у журналістів – своя. А зараз немає навіть окремих тусовок. Середовище стало таким агресивним, що люди просто позамикалися у собі. Але ж їх можна знову зібрати та об’єднати разом, і у цьому полягає ідея клубу.

Проте, я гарантую, що, якщо ми це зробимо, це буде справжнє явище. Такого ще ніколи не було! І, звісно, цей проєкт ставатиме прибутковим. Хоча, можливо, не одразу, а років через п’ять, як і будь-який далекоглядний змістовний проєкт. Тому, буде чудово, аби до цієї ідеї долучилися політики і заможні громадяни, котрих, насправді, цікавить наше місто, котрі хочуть, щоб з їх ім`ям асоціювалося щось гарне, масштабне і захоплююче –  це можна зробити.

У нас всі говорять, що Кропивницький – це танцювальна столиця, і на танці з бюджету виділяється чимало коштів, а на сучасне музичне мистецтво? Де зараз дитина може  навчитися, наприклад, писати та читати реп?

– Zakon Oma – чому саме така назва продакшену?

– Він будувався якраз під продакшен студію гурту Zakon Oma. Тоді у нас була двоповерхова студія на дачі за містом, але там було не дуже зручно: постійні перебої зі світлом та погана транспортна розв’язка. Тут зараз набагато простіше.

– Як створюєте пісні? Це медитативний процес?

– У індійській філософії це називається брахмаджйоті, в античній філософії це називається світом ідей. От я з дитинства вмію занурюватися у той світ, де звучить музика. Думаю, що це вміють усі музиканти. Є емоційний світ, який найближчий до нашої суті. Якщо ти розвинув у собі якусь піднесену емоцію, вона розкриває тебе настільки, що ти хочеш нею поділитися. Музика – це якраз саме той спосіб проведення у цей матеріальний світ піднесених емоцій і почуттів. Інколи буває, що просто читаєш текст, незалежно від того, проза це чи вірш, але, якщо він написаний дуже емоційно, то, читаючи, я одразу чую музику. Я відчуваю всі тонкі нюанси й атмосферу цього твору, настрій автора, і, одразу, виникає музика. Буває, що можу просто йти містом і теж «почути» музику. Зазвичай намагаюся одразу, у такому випадку, відкрити в уяві музичну програму, у якій експерементую з новим матеріалом.

Слово «культура» недаремно з’явилося у нашій мові, воно запозичене з англійської мови й означає «вирощування». Якщо дитину, як рослинку, поливаєш гарною музикою та фільмами, то, виростаючи, вона шукатиме те ж саме, саме це з нею резонуватиме. Зараз є люди, які взагалі не слухають музику… А це ж емоційний світ, це наша сутність! Декультуризація в Україні почалася якраз із деградації музики. Коли я побачив, як почали вилазити на  сцену група «ТІК», Вєрка Сердючка, Дзідзьо, я одразу зрозумів, до чого це призведе. Музика – це настільки тонко та свято, а такі виконавці – це справжнє кощунство. Людьми це, на жаль, сприймається як щось належне, просто як жарт. Насправді ж – це сучасне святотатство.

Єдине, що нас захищає під час сну, – це слух. Слух напряму пов’язаний із душею. Усе інше ми сприймаємо тільки через призму розуму. А через слух можна щось вкласти у серце. Тому якісна, піднесена музика – це дуже важливо…

Ідея проєкту Валентина Поворозника дійсно має дуже гарні перспективи: створення у майбутньому громадської організації та альтернативного телебачення, перетворення комплексу у головний центр культурних та творчих інновацій, створення звукозаписних і відеостудій… Лише уявіть, що в центрі Кропивницького, на 12-му поверсі готелю «Турист», буде справжній культурний центр, де кожна творча людина зможе повноцінно проявити себе, а містяни матимуть змогу щовечора насолоджуватися зразками високого музичного, художнього й інших видів мистецтва!

Редакція «України-Центр» впевнена, що неодмінно мають знайтися у нашому місті люди, які захочуть підтримати цю корисну для бренду міста та всебічного культурного розвитку нашого суспільства ініціативу.