Університети й розвиток регіону

13:45
1168
views
OLYMPUS DIGITAL CAMERA

18 листопада 2020 року в Центральноукраїнському національному технічному університеті відбудуться вибори ректора і, можливо, нового вектору розвитку вишу. Міністерство освіти і науки України затвердило список з 8 претендентів на посаду. Серед тих, хто бере участь у виборах, є людина, яка не має прямого відношення до університету та міста, «людина зі сторони».

Це Віталій Єгорійович Зайцев. Доктор технічних наук, професор, ректор Харківського технологічного університету «ШАГ». Ми публікуємо статтю професора Зайцева, яка дає уявлення стосовно його поглядів на сучасну вищу освіту.

Пропрацювавши багато років у вищій освіті, тісно спілкуючись з керівниками організацій та підприємств, своїми колегами-освітянами, регіональною владою різних рівнів, я прийшов до одного висновку: тільки створення потужного осередку освіти (технічного та гуманітарного) дозволяє розвиватися регіонам.

Центральноукраїнський національний технічний університет готує кадри для сільськогосподарського машинобудування, будівництва, електроенергетики, екології, автоматики, економіки та інших її галузей. До структури університету входять два коледжі – Кропивницький інженерний коледж ЦНТУ та Світловодський політехнічний фаховий коледж ЦНТУ. Це дозволяє побудувати в регіоні потужний освітній кластер, який може готувати професійну еліту для базових бюджетоутворюючих організацій та підприємств області (і не тільки).

Я не місцевий – усе своє життя працював у Харкові. Але той досвід, який я отримав, дозволяє мені представити своє бачення розвитку вищої освіти Кіровоградської області. Виділю всього п’ять кроків, які дозволять докорінно змінити напрямок вищої освіти та зробити свій внесок у розвиток регіону.

По-перше, це підвищення доходів університету в цілому та кожного робітника окремо. Гідна зарплата співробітників є запорукою того, що в університеті не тільки будуть залишатися викладачі, але й оновлюватися професорсько-викладацький склад. Національному університету потрібно заробляти так, як і годиться ведучому навчально-науковому центру – на знаннях і вміннях викладачів та наукових співробітників, на наданні освітніх послуг та наукових дослідженнях.

Потужним інструментом для залучення коштів є створення інноваційного бізнес-середовища в університеті. Молодь необхідно стимулювати для заняття інноваціями, науковими дослідженнями: допомогти в створенні прототипів чи моделей, створенні стартапів та пошуку і залученні інвесторів. Доходи від стартапів в університетах усього світу – це теж велика частка фінансування закладу.

Допомогою може стати й дієва Наглядова рада – як механізм по напрацюванню стратегічних шляхів розвитку, ефективній взаємодії з державними органами та органами місцевого самоврядування для вирішення перспективних завдань розвитку, залученню фінансових ресурсів для забезпечення розвитку університету за основними напрямками діяльності та громадському контролю роботи університету.

По-друге, це посилення тісніших контактів університету з підприємствами.

Сьогодні роботодавець диктує вимоги до обсягу та якості підготовки спеціалістів, яких хоче отримати собі на роботу. Але через це він і сам зацікавлений у наборі студентів на спеціальності, в оснащенні лабораторій університету, у піднятті рівня заробітної плати для молодих фахівців, які приходять на робочі місця. І це не тільки про перший диплом – це й про другу вищу освіту, і про підвищення кваліфікації, і про стажування.

Сьогодні потужний інструмент для роботи університетів, державних адміністрацій та роботодавців – це кластери. Як правило, головна та зв’язуюча роль у кластерних об’єднаннях надається навчально-науковим установам. Це також запорука розвитку інноваційної екосистеми, яка сприяє розвитку всіх зацікавлених сторін, і як результат – запорука сталого розвитку регіону.

По-третє, це кадрове забезпечення. Необхідно забезпечити спадкоємність поколінь викладачів і наукових співробітників. Молодь треба стимулювати займатися викладацькою та науковою роботою, створити умови для підвищення кваліфікації та кар’єрного росту, соціальної стабільності.

Кожен співробітник повинен знати: він потрібен університету, його думка важлива для керівника будь-якого рівня, він буде забезпечений роботою, умовами для роботи й гідною зарплатою.

В-четвертих, університет завжди зацікавлений у збільшенні притоку абітурієнтів до університету – і громадян України, і іноземних громадян. Це – фінансування від держави. Це (у разі навчання іноземних громадян) не тільки гроші за освітні послуги на розвиток, але й можливість заявити про себе, про якісну підготовку фахівців у світі.

Студент повинен отримати гарну освіту, добрі практичні навички. Дуальна освіта, про яку всі говорять і яка тепер внесена в Закон України «Про вищу освіту», допоможе йому обрати собі роботодавця та гідну оплату праці. Крім того, в силах університету створити сертифікаційні програми по окремих напрямах та технологіях, які можуть бути цікаві не тільки студентам, але й роботодавцям, і робітникам, і громадянам.

Ну й на останок, по-п’яте. Імідж університету. Впізнаваність та статус навчального закладу – основні фактори, які впливають на вибір абітурієнтом закладу вищої освіти. Випускник школи обирає собі не стільки спеціальність, скільки те місце, в якому він буде найближчі мінімум чотири роки. І колишній школяр хоче відчувати, що він є членом «крутої» команди.

Університет не повинен зникати зі шпальт газет та інформаційних агентств. Не в сенсі корупційних скандалів, а в якості репортажів з нових лабораторій, інтерв’ю з переможцями конкурсів та олімпіад, статей про наукові досягнення та нові розробки для галузей економіки країни, висвітлення реальних кейсів взаємодій з галузями та роботодавцями тощо.

Повторюся, але це важливо: сьогодні актуальні нові вектори взаємодії з абітурієнтами та їх батьками, роботодавцями та підприємствами, владою, іншими закладами освіти. Сьогодні в першу чергу актуальна схема WIN-WIN – кожен з партнерів повинен вигравати від спільної діяльності. Повага особистої думки кожного, відкритість спілкування, рівність, можливість відверто говорити про проблеми… Сьогодні університети потребують лідерів, а не «хазяїв». Чіткий план розвитку, злагоджена команда, взаємодія на кожному рівні – запорука розвитку.

В усьому світі університет є центром освіти і науки регіону. Це той концентратор, який притягує молодь, допомагає залишати її в регіоні, сприяє оновленню підходів та стратегій взаємодії всіх зацікавлених в розвитку регіону сторін. І саме це – перспектива для подальшої роботи і шлях для розвитку Центральноукраїнського національного технічного університету та його колективу.

Справка «УЦ». Віталій Зайцев закінчив Харківський авіаційний інститут у 1994 році за спеціальністю «Літакобудування», кваліфікація «інженер-механік». Після закінчення ХАІ залишився працювати на кафедрі. У Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» пройшов шлях від інженера до проректора. Став доктором технічних наук, професором.

Зараз очолює приватний заклад вищої освіти «Харківський технологічний університет “ШАГ”». Серед науково-практичних інтересів: нові технології Індустрії 4.0; кластерна економіка, інноваційний розвиток та залучення інвестицій; технології машинобудування; проєкти тематики Smart.City та діджиталізації тощо. Автор проєкту «Освітня платформа “Класна Оцінка”», який створено для допомоги в інформатизації закладів освіти в Україні й який працює в Кропивницькому та Кіровоградській області з 2011 року.

Професор Зайцев є експертом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. Генеральний директор Харківського кластеру ІАМ (Інжиніринг – Автоматизація – Машинобудування).

Автор і співавтор майже 130 публікацій, монографій і навчально-методичних посібників, є співавтором 10 патентів України.

Віталій Зайцев.