Штраф за роботу

Редакцію «УЦ» заінтригувала інформація в електрон­них ЗМІ, де повідомляється, що ОКВП «Дніпро – Кіровоград» «підозрюють у зливі нечистот» у річки області, за що підприємству виписали штраф.

Якось дивно звучить, що штрафні санкції до підприємства застосували не за порушення, а за підозру. Ми спробували дозвонитися за вказаним на сайті Державної екологічної інспекції (ДЕІ) в Кіровоградській області номером телефону приймальної, але марно – ніхто не відповідає. Можливо, карантин для екологів не закінчився, і вони працюють дистанційно, але вся доступна інформація є на сайті ДЕІ. Інспекція начебто встановила, що за минулий рік, тобто з 1-го січня по 31-ше грудня, підрозділи ОКВП скидали в річки «недостатньо очищені зворотні води». У переліку постраждалих вказані річка Інгул – від Кропивницького водопровідно-каналізаційного господарства; річка Інгулець – від Знам’янського та Олександрійського ВКГ; річка Кільтень – від Смолінського ВКГ та річка Бешка, яка потерпає від діяльності чи бездіяльності Семенівських каналізаційно-очисних споруд того ж Олександрійського ВКГ.

Інспектори підрахували збитки «внаслідок скиду недостатньо очищених зворотних вод» за методикою від Мінприроди України та вийшли на суму 189 183 гривні 42 копійки, яку й виставили суб’єкту господарювання для добровільної сплати. З огляду на об’єми води й гроші, якими оперує обласне водопровідне господарство, сума не вражає, але якщо вона дійсно є, то повинні бути й конкретні порушення, тобто випадки скиду недоочищених вод, які підпадають під штрафні санкції.

Ми звернулися за коментарями до фахівців ОКВП та керівників деяких територій, які мають стосунок до документу екологів. Керівник Кропивницького ВКГ Валентина Давидчук сказала, що не розуміє змісту документу, бо зворотні води очищаються, згідно нормативів і технологій, очисні споруди працюють у звичайному режимі, хоча в минулому році була нештатна ситуація на вулиці Херсонській, коли сталася аварія на каналізаційному колекторі. «УЦ» розповідала про цей випадок, коли в небо вдарив каналізаційний гейзер на висоту кількох десятків метрів. Ту аварію ліквідували за кілька діб, але, наскільки відомо, про потрапляння зовсім неочищених стоків у річкову систему не йшлося.

Директор ОКВП «Дніпро – Кіровоград» Роман Ілик теж не погоджується з висновком екологів: «Як такого штрафу немає, ми отримали претензію, зараз наші юристи розбираються на предмет оскарження. Схоже, ніби вони самі собі порахували, хоча всі знають, що нашим мережам уже 50 років, і вже 20 років ведеться реконструкція очисних споруд у Кропивницькому, Світловодську, Знам’янці за кошти міжнародних і вітчизняних інвесторів, але від держави коштів немає. В Олександрії знайшли кошти й частково виконали роботи, але ви ж розумієте, що з такими термінами експлуатації очисні ідеально працювати не можуть. Але якби ми не дотримувались стандартів, то нам би загрожували мільйонні штрафи, бо ми очищаємо десятки мільйонів кубометрів води. За 5 населених пунктів, де ми начебто порушували, нам нарахували 184 тисячі гривень, хоча за цей період через очисні пройшло більше 12 мільйонів кубометрів скидів. Хоча проблема з очищенням стічних вод у Смоліно існує, бо нам передали їх у такому стані, але в даному випадку по відношенню до нас проводиться щорічна профілактична акція».

Селищний голова Смоліно Микола Мазура підтвердив, що очисні споруди в селищі потребують модернізації, бо вони працюють на межі: «Потрібен кардинально новий підхід, адже технології розвиваються, а ми – ні. Це стосується не лише очисних споруд, а всього водогону, по двом ниткам якого до нас йде вода, але водопровідні та каналізаційні мережі – це всеукраїнська проблема. При цьому ми на якість води не скаржимося, вона краща, ніж в колодязях, а якщо виникають проблеми через зношені водопровідні труби, то рятують побутові фільтри. У нас досить громіздка система очистки стічних вод, бо 5 каналізаційних насосних перекачують у так звану третю вузлову, а звідти на очисні споруди, які знаходяться за 8 км від селища, при цьому вони розташовані не на березі річки Кільтень, тому туди потрапляють очищені скиди. Хоча бувають аварії, плюс людський фактор, коли в каналізацію викидають різний непотріб. Тоді й пливе, особливо в дощову погоду».

– Виходить, що штрафи дійсно більше профілактичні?

– Якщо підходити з міжнародними стандартами якості очистки, то наші очисні таки не видають одразу чисту воду. Після механічної та хімічної очистки стічні води проходять біологічну очистку на площах відстійників, перш ніж потрапити в річкову систему. Правда, це справедливо лише там, де існують хоч якісь очисні споруди, тоді як в абсолютній більшості сільських і навіть районних населених пунктів очисні споруди взагалі відсутні!

За даними останньої перевірки Держпродспоживслужби Кіровоградщини, під час якої було обстежено 75 об’єктів водопостачання в Бобринецькому, Новгородківському, Олександрівському, Гайворонському, Вільшанському, Новоукраїнському та Голованівському районах, на більшості були виявлені конкретні порушення. Зокрема, відсутність проєктів зон санітарної охорони джерел, відсутність програм виробничого контролю, відсутність лабораторного контролю якості води, відсутність санітарних перевірок працівників, відсутність огорож навколо свердловин тощо – і все це на об’єктах централізованого водопостачання. Як бачимо, про санітарний стан очисних споруд не йдеться, бо їх просто не існує. А на немає й суду немає.

Втім, водопостачання – така особлива сфера, яку не можна зупинити ні штрафами, ні навіть пломбуванням джерел. Її можна лише вдосконалювати, а в нашому випадку все зводиться хоча б до заміни зношених мереж і модернізації обладнання. Але, з огляду на хронічну відсутність коштів, ОКВП буде продовжувати працювати в звичному режимі, а екологи продовжуватимуть виписувати «профілактичні» штрафи…