Їм із «погреба» видніше?

16:35
1396
views
фото Ігоря Демчука.

Децентралізація вважається найвдалішою реформою в новітній  історії України, завдяки їй місцеві органи влади отримали більше самостійності, але інколи бажання керувати процесами виходить  за межі й можливості нових селищних чи сільських еліт.

У №44 «УЦ» від 4 листопада цього року був опублікований матеріал «Ковідна війна», в якому Петро Гинькут, директор Добровеличківської лікарні, однієї з 5 опорних по боротьбі з цією недугою в області, розповідав про складнощі, з якими доводиться рятувати життя хворих, про перепрофілювання через хворобу деяких відділень і ротацію лікарів, причому не скаржився на владу, у тому числі на місцеву. І раптом, як грім серед ясного неба, у соціальних мережах пройшла інформація про те, що директора комунального підприємства «Добровеличківська центральна районна лікарня» Петра Гинькута звільняють з посади. Нагадаю, що мова йде про лікарню, яка за різними  оцінками не раз визнавалася кращою серед лікувальних закладів області, і що це робиться в розпал боротьби з хворобою, яку Петро Гинькут у згадуваному вище інтерв’ю назвав війною: «Війна… Ми ж не розуміємо, наскільки потужно нас накриє ворог, але ми стоїмо. Колектив на 85% щеплений, люди працюють, бо розуміють, що, навіть якщо їм держава не доплачує, потрібно працювати. Війна є війна, платять чи не платять. Якби держава так розуміла нас, як ми розуміємо державу, то можна було б жити».

Після перших емоційних коментарів можна було подумати, що це відголоски якихось місцевих справ, які нічим серйозним не закінчаться, бо це ж районна лікарня, яка опікується населенням кількох районів. Але вже 15 листопада відбулася сесія Добровеличківської селищної ради, яка розглянула проєкт рішення «Про звільнення директора комунального некомерційного підприємства „Добровеличківська лікарня”» і вирішила, «враховуючи особисту заяву Гинькута П.В. від 09 листопада 2021 року», звільнити Гинькута Петра Васильовича з займаної посади, причому «… шляхом дострокового розірвання контракту, за угодою сторін».

На сайті селищної ради розміщено протоколи сесії, з яких видно, що рішення приймалося практично одноголосно – 23 «за», при 4 відсутніх депутатах. Знову ж таки, коментарі в соцмережах були переповнені гнівними емоціями на адресу депутатів, які прийняли таке несподіване рішення, мовляв, такої ганьби, тобто голосування по команді, Добровеличківка ще не знала, і що звільнили найкращого фахівця лікарської справи, проти чого повстала громадськість, і не лише Добровеличківки. Зрозуміло, що емоції до справи не підшиєш, тому ми звернулися за коментарями до самого Петра Гинькута.

З’ясувалося, що він дійсно написав заяву на звільнення, але сказав, що це було якби одним з засобів змусити місцеву владу задуматися й відповідальніше підійти до теми життєдіяльності лікарні. А ще Петро Васильович сказав, що насправді не хотів звільнятися, але до написання заяви його підштовхнули саме місцеві депутати, які в останні півроку чи не щодня в лікарні щось перевіряли й шукали якісь порушення. От людина й не витримала, зважившись на такий демарш, як написання заяви на звільнення. Можна припустити,  що його авторитет і загроза залишити лікарню без керівництва змусить місцеву владу схаменутися та припинити наїзди, але вийшло по-іншому – заяві дали хід і миттєво задовольнили  прохання про звільнення.

Чому і як? Можуть відповісти лише безпосередні учасники конфлікту, тому довелося «сідати на телефон». Не зважаючи на повідомлення в електронних ЗМІ, що голова селищної ради Володимир Осієвський не йде на контакт з журналістами, нам вдалося з ним переговорити, причому відзначимо, що він сам передзвонив після пропущеного.

– Доброго дня, ви дзвонили.

– Пане голово, що у вас відбулося з Гинькутом?

– Написав чоловік заяву.

– А були інші причини його звільняти, окрім заяви? Це якби відповідальна й дуже фахова ділянка роботи?

– А з ким я спілкуюся?

– Полулях Сергій, газета «Україна-Центр».

– «Україна-Центр»? Кореспондент?

Так, хочемо розібратися, бо питання неординарне, все-таки лікар, тому й запитуємо, чи є ще якісь причини, окрім його заяви?

– Дивіться, причини встановляться після кримінальних справ, які завела  обласна СБУ, економічні злочини, так? І наразі є чисто звернення громадян, які не можуть відкрито щось сказати, звертатися. Прикро в нашій державі те, що стають на захист, не розібравшись в ситуації, і зараз мені лікарі кажуть, що після того, як він пішов, люди почали ходити парадним входом, розумієте? Медсестри, санітарки, а то вони ходили мишачими дірками. Як вам такий факт, коли приходить до мене дитина з Липняжки, в якої померла мати, а через тиждень повісився батько, і каже мені: нема за що ями копати, нема за що ховати, нема за що в морзі заплатити 1600 гривень. Я, звісно, попіклувався.

– Це ваша така робота…

– Так, щоб яму викопали, і даю їй 1600 гривень, щоб тіло забрати, тільки, кажу, нехай дають квитанцію, за що ми платимо гроші, так? Дитина поїхала за тілом, гроші беруть, а квитанції не дають. Оказується, що там треба за приїзд судмедексперта заплатити, бо тут його немає, бензин, усе зрозуміло, але 100 гривень платити за те, що машина проїде по території лікарні й забере це тіло? Розумієте?

– Це потрібно уточнювати, я ж не знаю, як воно там…

– От бачите, ви не знаєте, тому уточнюйте. Я ж вам уточнюю, шановний кореспондент. У мене є людина, яка прийшла до мене й звернулася з такою проблематикою. Я не знаю, бо тут вже пахне такою негарною справою.

– А що це за кримінальні справи в СБУ?

– Я не знаю, це до них звертайтеся.

– Ініціатор же був?

– Був депутатський корпус, були перевірки.

– Я розмовляв з Петром Гинькутом про оці перевірки. Він сказав, що особливих порушень депутати не виявили, але дуже довго й ретельно перевіряли, ледь не кожного дня приходили комісії.

– Ну звичайно, я вам назву один факт. Учора в лікарню, яку він ковідною зробив і купував кисень за тисячу гривень балон, у мене поїхала машина грузитись за 150 гривень балон. Вам ще щось потрібно розповідати?

– Не знаю, потрібно запитувати і його.

– Запитайте.

– Тобто, у вас претензії до господарської діяльності?

– Так, до господарської діяльності, а те, що він анестезіолог, – то хай би працював, чого він пішов? Якщо він гарний лікар. Гарні лікарі залишаються й працюють. Якщо він гарний лікар, фахівець, то чому він пішов з анестезіології? Чому він пішов шукати заробітки в Кіровограді, в Марії Чорної влаштувався? Нехай там радить, нехай працює, мене це не цікавить, і я не переймаюся, де він буде далі.

– Лікарі, багато фахівців  визнають лікарню однією з кращих в області, і саме завдяки керівнику, якого звільнили.

– Можна намалювати. Приїдьте в лікарню й подивіться, скільки по статистиці звільнено медпрацівників? 16 саме за його останній рік роботи, про яку найкращу лікарню ви говорите? У нас він кисень не підключив, коли дала держава кисневу станцію, виділили кошти – не підключено. Я просто не хочу про це говорити, приїдьте, подивіться, зробив ковідну лікарню на два анестезіолога, хлопці з ніг валяться, а він премії собі виписував, хоча до ковідного відділення не підходив.

– Тобто ви вважаєте, що вчинили правильно, а як далі лікарня буде працювати і розвиватися?

– От буде розвиватися, так, як і розвивається, зараз обов’язки виконує хірург, і далі – нехай беруть участь у конкурсі, приходять люди й працюють. Не переймайтеся так сильно, буде розвиватися, і люди будуть лікуватися.

– Дякуємо за відповідь.

Зрозуміло, що на такі звинувачення потрібно шукати відповідь у лікаря, але пролунав ще один дзвінок від голови селищної ради:

– Ви кажете, така гарна лікарня, така передова…

– Це ж люди пишуть

– Слухайте, люди пишуть…Чому люди не пишуть, що пологове відділення закрив? У нас що, немає кому народжувати? Тому й постало питання: шановний, що ж ти робиш? Дитяче відділення закрив, зробив капітальний ремонт будівлі й закрив до тих пір, доки буде перезаключення пакетів, тобто з 1 листопада по 1 квітня, бо
1 квітня йде  перезаключення пакетів, тобто спрямовував усе для того, щоб зробити з лікарні сугубо ковідну лікарню, причому не маючи потрібної кількості лікарів. Лікарі позвільнялися, медсестри поїхали хто на заробітки, хто пиріжками торгує.

– Це ж загальна проблема?

– Послухайте, як це загальна? Це глибинна проблематика лікарні, навіщо тоді було створювати ковідну лікарню?

– Це не його, це рішення МОЗу.

– Як це не його? Послухайте, він давав фіктивних лікарів, які сидять у Чернігові, у Вінниці, і на цих людей брав пакети, а навантаження лягло на тих лікарів, які працюють тут.

– Ви ж розумієте, наскільки це серйозні звинувачення?

– Послухайте! Це не звинувачення, це факт, і я ці факти доводив до губернатора, і про це знає й Рибальченко (директор департаменту охорони здоров’я області. – Авт.), і Чорна (голова ОДА. – Авт.), і всі. Це не звинувачення, це факти, якщо ви кореспондент, приїдьте сюди на територію, і я вам  покажу по документах, а не по телефону будемо виправдовувати.

– Я буду все перевіряти у Гинькута, ви ж розумієте.

– Давайте, перевіряйте.

Петро Гинькут відповів теж без затримок.

– Доброго ранку. Я щойно порозмовляв з Осієвським.

– Ух ти!

– Він мені перетелефонував сам і звинувачує вас у всіляких порушеннях, і навів якісь факти, зокрема, що він знайшов кисень по 150 гривень за балон, а ви платили по тисячі.

– Що-що? Я не купував. Я не купував, немає жодного документа, що я купував, спонсори допомагали, так що це все неправда. Це все брехня, що я купував кисень за бюджетні кошти по тисячі гривень за балон. Це відверта брехня. Брехня. Нехай надасть підтверджуючі документи.

– А таке: голова селищної ради сказав, що депутатський корпус звернувся до СБУ з приводу відкриття кримінальних справ нібито за ваші економічні злочини.

– Звичайно, звернулися, вони всюди написали. Усюди, з приводу отаких нібито порушень. Але всі ці звинувачення безпідставні, вони вважають їх порушеннями, а я не вважаю.

– А як щодо історії, що в лікарні вимагали гроші за морг чи не давали квитанції за оплату?

– Це брехня, це брехня. Брехня, не було такої історії, про це раніше мова не йшла, це вони щось нове придумали.

– А як вам ось таке? Селищний голова стверджує,  що після вашого звільнення співробітники лікарні отримали можливість ходити парадним входом, бо до цього якось було незручно.

– Неправда, просто два входи було, бо загальний вхід був розмежований для хворих з підозрою на коронавірус, згідно карантинних правил.

– А те, що ви звільнили 16 працівників?

– Неправда, що я звільнив 16 працівників. Протягом року було декілька скорочень, але те, що я звільняв, – це неправда. Навпаки, я залучав фахівців, причому в великій кількості. По цьому показнику за 10 років лікарня найкраща в області.

– В якому плані?

– Найкраще залучав на роботу фахівців з вищою медичною освітою. За цей час більше 20 осіб. Лише в цьому році, на початку, я залучив 5 фахівців. Жоден заклад в області цього не зробив.

– Дякую за коментарі.

– Я просто знаю, про що він розповідає, я вже підготувався до цього всього досить давно, і це просто нахабна брехня.

Ось такий у нас вийшов ранок запитань і відповідей. Одна сторона апелює інтересами виборців, які нібито довірили депутатам селищної ради управляти комунальним майном, а з іншого боку – Петро Гинькут є депутатом Новоукраїнської районної ради від Добровеличківки. Виходить, що й він опирається на тих самих виборців, від імені яких директора звільнили вже селищні депутати. Можливо, конфлікт виник на рівні лише кількох осіб, скажімо, селищного голови чи ще когось і директора лікарні, можливо, як кажуть, не зійшлися авторитетами, а депутати, у силу різних причин, лише продемонстрували сумновідомий «одобрямс» і проголосували так, як їм сказали. Але тоді ставиться під сумнів цінність фахової оцінки діяльності медичного закладу чи його керівника, роботу якого регламентує набагато вищий рівень.

Відомо, що з колишніх районок звільнилося багато керівників або їх звільняли люди, дуже далекі від медичної проблематики, і це м’яко кажучи. Виходить, що медичною галуззю, вирішенням кадрових питань розпоряджаються не уряд, не Міністерство охорони здоров’я, і навіть не обласний департамент охорони здоров’я. До речі, звільненому лікарю вже запропонували підвищення, і він зараз працює в департаменті охорони здоров’я Кіровоградської обласної державної адміністрації.

Чесно кажучи, висловитися по проблемі виявило бажання багато людей, але обмежимося думкою депутата обласної ради, головного лікаря Кіровоградської обласної лікарні Лариси Андреєвої, з якою ми поспілкувалися на сесії обласної ради:

– Мені здається, що місцева влада повин­на якось допомагати, а не звільняти або створювати умови, щоб людина звільнилася. Я скажу більше, цей керівник заслуговує на повагу, тому що затягнути в район стільки кадрів, скільки запросив він, і підняти престиж районної лікарні, так, як він це зробив, не зробив жоден керівник. Тому я вважаю, що зроблено несправедливо й не на користь громаді, тому що його поважали. Я родом з села, яке там поруч, то всі мої глодосяни їхали в Добровеличківську лікарню. Це про щось говорить.

Можливо, історія на цьому не закінчиться, і лікарня продовжуватиме успішно функціонувати, а можливо, справа дійде до судів. Сам Петро Гинькут судитися не збирається, бо формальний привід, його особисту заяву нікуди не дінеш, але справа в тому, що й лікувати людей, і утримувати в порядку такий складний механізм, як лікарня, формально не вийде, тут потрібні фахівці.