Освіта на півбюджету Кропивницького: що змінилося?

13:42
964
views

Протягом останніх п’яти років найбільше грошей у Кропивницькому пішло не на капітальне будівництво, дороги, транспорт чи комуналку. Вдумайтесь: 4,5 мільярди гривень вкладено в освіту! Це кошти міського та державного бюджетів.

У 2015-му її повне фінансування складало 470 мільйонів гривень. Сьогодні річне забезпечення – більше мільярда. У школи й дитсадки закуплено комп’ютерної техніки на 11,5 млн грн. Більше 3 млн грн витрачено на технологічне обладнання. Майже 10 млн грн – на благоустрій закладів.

– У міста був період, коли інвестиція в школу була близькою до нуля. Це неправильно, ми не матимемо майбутнього, якщо не вкладати гроші в освіту, – впевнений міський голова Андрій Райкович. – Це наші діти. Школи, садочки, педагоги, вихователі, учні й батьки – це практично все місто. І воно буде конкурентним тоді, власне, як і вся країна, коли в нас буде якісна освіта, сучасна українська школа. Я добре розумію, що навчена, підготовлена, грунтовно освічена молода людина – це міцний фундамент у великий світ. Нам треба дати їм базу сучасних знань, навчити кількох іноземних мов. Тому освоєння нових цифрових платформ як учителем, так і учнями є й буде пріоритетом на наступні роки. На освіті й на дітях не можна економити.

 

База

Райкович згадує, коли на початку каденції йому доповіли, що в одній із шкіл діти в класах у куртках та пальтах, стало зрозумілим, що інвестиції потрібні не стільки для створення школи майбутнього, скільки щоб наздогнати сьогодення.

Протягом п’яти років зробили капітальні ремонти систем опалення та теплотрас у 19 закладах, у 15 будівлях встановили індивідуальні теплопункти, у 21 проводиться комплексна тепломодернізація. Вже замінено 90% вікон у школах та дитячих садках.

– Проблема, про яку раніше не розповсюджувалися, але за останні роки й у цьому напрямку відбувся якісний прорив: відремонтували туалетні кімнати, зараз ці роботи завершуються, – каже директорка школи №6 Надія Кравченко. – Завершується й повна модернізація системи опалення, тепер комфорт учнів буде на належному рівні. Капітально відремонтували та переоснастили меблями та апаратурою актовий зал, така ж трансформація відбулася й зі спортивним залом…

Оновлення шкільних спортзалів було одним з пунктів передвиборчої програми тоді ще кандидата в міські голови – планували капремонти п’яти на рік, за п’ять років зробили 27. Реконструйовано 8 актових залів та 10 їдалень.

– З’явилося сучасне спортивне обладнання, покриття, роздягальні, вентиляція, – каже Лідія Титаренко, директорка НВО «Мрія» (колишня школа №13).

Перераховує: подвір’я закладу замостили плиткою, капітально відремонтували складське приміщення для овочів, харчоблок, їдальню, усі вікна замінили на пластикові, відремонтували всі санвузли…

– Це, мабуть, вперше на дитсадки закладались кошти у розділи «Придбання матеріалів» та «Оплата послуг», – каже Лілія Сорока, директорка дитячого садка №46, де виховують дітей із вадами зору. – Усі вікна, вхідні двері замінені на енергозберігаючі. Плюс зроблено капітальний ремонт харчоблоку. До речі, це не тільки в нашому закладі. Якщо в школах ремонтувалися спортивні зали, то в дошкільних закладах велика увага приділялася саме харчоблокам та обладнанню.

Якісні зміни в підходах до харчування вимірюються не лише технологічним оновленням: якщо в 2015-му сніданок учня 1-4 класу коштував міському бюджету три гривні, то сьогодні – 12 і надається школярам безкоштовно. Вдвічі збільшена грошова норма харчування в дитсадках. Безплатно харчуються діти всіх пільгових категорій.

 

Технології

Побутові умови важливі, але не вони головні в навчанні. За п’ять років для міської освіти купили більше тисячі одиниць цифрової техніки – комп’ютери, ноутбуки, планшети, інтерактивні дошки, проектори, 3D-принтери… Батьки можуть здійснювати офіційні оплати по QR-коду, відпрацьована система дистанційного навчання. Кропивницький став другим містом після Львова, де в більшості шкіл запроваджено програму візуалізації mozaBook.

– Вчителі вже не уявляють освіти без цього обладнання, – каже вчитель математики та економіки школи № 16 Олександр Задорожний. – Мені самому страшенно цікаво, не кажучи про дітей. У програмному забезпеченні багато візуальних 3D-сцен з усіх предметів, які можна дотиком пальця обертати в усіх просторових положеннях, зазирати всередину…

В умовах різкого скорочення державного фінансування на освіту в Кропивницькому пішли шляхом розвитку освітніх послуг через створення ресурсних центрів.

– Це класна ідея, адже наповнити обладнанням, яке викликає в дітей захоплення, усі школи міста дуже складно, – акцентує Олена Горобець, вчителька з технологій (колишнє трудове навчання) школи №20. – Таких центрів, де учні всіх шкіл отримуватимуть знання на сучасному обладнанні, від швейного та кулінарного до робототехніки та 3D-моделювання, у місті буде кілька. Це наближає дитину до усвідомленого вартісного бачення того, що вона вчить, що робить власними руками.

З початком військової агресії проти України змінили й зміст шкільної військової підготовки. Замість марширування по 1,5 години на тиждень учні проводять шість годин на місяць у сучасних центрах, обладнаних інтерактивними лазерними тренажерами. Вони забезпечують вогневу підготовку на рівні військових вишів та навчальних частин діючої армії.

– У 2018 році міська рада придбала для нас 17 інтерактивних гвинтівок, у 2019-му докупили ще 10, можемо відпрацьовувати вправу всім взводом одночасно, – наголошує викладач захисту України з 16-ї школи Сергій Савенко.

Помітним кроком до системного оновлення освітніх підходів стала оптимізація мережі старших класів. Впроваджено електронну реєстрацію в 10-й, профільний клас – учні продовжують навчання за обраною ними спеціалізацією, підготовку до подальшої кар’єри в сприятливому середовищі. Це працює: учні з класів профільної освіти стовідсотково пішли здавати саме «свої» предмети під час ЗНО, зауважує начальниця міського управління освіти Лариса Костенко.

 

Творчість

Про пожвавлення в позашкільній освіті Кропивницького говорить директорка міського Центру дитячої та юнацької творчості Євгенія Силантьєва:

– Охоплення позашкільною освітою відбувається активніше, ніж 4 роки тому. Ми розширили кількість напрямків гурткової роботи, які, найперше, цікаві самим дітям. З міського бюджету надаються кошти на поліпшення матеріально-технічного стану, на проведення ремонтів, бо стан будівлі давно бажав бути кращим. Нам утеплили горище, поміняли частково опалення, придбали нові стільці в актовий зал, замінили вікна в класах.

За інформацією Силантьєвої, у 34 гуртках центру займається більше 1200 дітей, вони задіяні в загальноміських культурних і розважальних заходах.

 

Діагноз

Суттєві зміни відбулися в царині освіти дітей з вадами розвитку. Не так давно їх просто прибирали подалі з очей до закритих спецшкіл. Сьогодні це рівноправні учасники освітнього процесу.

– За 2-3 роки ми відчули конкретні результати, ніяких конфліктних ситуацій між дітьми не виникало, – наголошує директор інклюзивно-ресурсного центру № 3 Юрій Воронов. – У 2017 році були оснащені кабінети лікувальної фізкультури та кімнати психологічного розвантаження – сенсорні кімнати. За допомогою цього обладнання дітей почали переводити в загальні класи, з них почали «знімати діагноз».

На початку каденції в мерії практично нічого не знали про інклюзивну освіту, згадує міський голова Андрій Райкович.

– Зараз в нас є три інклюзивні центри, нова якість освіти та соціального життя для діток з особливими потребами, – зазначає міський голова. – Діти задоволені, їхні батьки задоволені. Усе це дає позитивний емоційний заряд, відчуття, що ти не просто протер штани в міській раді, мотивацію не зупинятися…