Бібліотека – наша гордість, наше життя

13:28
1403
views
Ірина Рєзнік

Тиша, суцільні книжкові стелажі, скрипучі стільці, сувора бібліотекарка, під поглядом якої пропадає навіть бажання дихати. Такими добре пам’ятають бібліотеки люди, які народились у другій половині минулого століття. Сучасна бібліотека давно вийшла за рамки книгозбірні, перетворившись в культурно-інформаційний центр – простір навчання, територія натхнення, місце зустрічей та хаб подій. Про це та про деякі цікаві події, що відбулися протягом року, напередодні Всеукраїнського дня бібліотек розповіли директорка обласної наукової бібліотеки імені Дмитра Чижевського Валентина Животовська та її коллеги.

Ірина Рєзнік, завідувачка відділу обслуговування читачів:

– Найбільш масштабною подією, яка відбулася протягом року, я б назвала проєкт «Публічні лекції». Подібна форма спілкування дуже актуальна в Україні й у світі. І у кропивничан вона теж викликала велике зацікавлення. Багато людей, попри карантинні обмеження, приходили на лекції, ще більше – дивились їх онлайн. Це для нас був новий формат проведення заходів, але він моментально став популярним. Нас дивилися не тільки в Кропивницькому. Лекції відомих науковців-літературознавців у Facebook набирали більше 1300 переглядів.

 

Дивіться на бібліотечній сторінці у Facebook відкриті лекції Григорія Клочека «Книга в моєму житті», «Майстер психологічної новели Василь Стефаник», «До 150-річчя Лесі Українки», Сергія Михиди «Володимир Винниченко. Європейський вимір», лекцію-діалог Оксани Гольник про життєвий і творчий шлях Тараса Шевченка.

 

Запитайте у людей, чи люблять вони читати Василя Стефаника? Не люблять. Ні діти в школі, ні дорослі на дозвіллі. Попри його талант, майстерність володіння словом, попри актуальність і понині всього, що він писав. Не люблять, бо боляче. Бо кожна його новела розриває серце і душу. Але його не можна не читати. З цієї ж причини. З нагоди 150-річчя з дня народження письменника, як я вже казала, Григорій Клочек прочитав у нас грандіозну лекцію.

Ще одним неймовірним заходом стали «Голосні читання», започатковані бібліотекою разом з театром Кропивницького. Коли актори читали Стефаникові «Новину», «Марію», «Камінний хрест», сльози стояли в очах і глядачів, і самих виконавців.Я впевнена, що ті, хто брав участь у заході або дивився його в соцмережах, змінили своє ставлення до класика української літератури. А ще в тому, що варто використовувати записи читань на уроках літератури.

На відміну від Стефаника, мало знайдеться людей, хто б не любив чи не знав поезію Ліни Костенко. До дня її народження в бібліотеці ми провели безліч заходів. Відкрита лекція, онлайн-читання та онлайн-челендж, виставки, вікторини викликали жвавий інтерес серед користувачів. Але особисто для мене пам’ятним став літературний вечір, на якому лунали вірші поетеси у виконанні звичайних кропивничан. Було дуже камерно, душевно.

 

Тетяна Колєчкіна, завідувачка відділу краєзнавства:

– Відділ краєзнавства працює в бібліотеці 20 років. З одного стелажу книг та добірки місцевої періодики фонд виріс до чотирьох з половиною тисяч видань, не рахуючи газет.

 

Своєю домівкою крає­знавчий відділ вважають літературне об’єднання «Степ», творче об’єднання «Парус», клуб «Ниточка», клуб «Краєзнавство: Центральний регіон». Нещодавно до цієї доброї компанії доєдналося обласне відділення міжнародного Теософського товариства.

 

Фірмовими заходами нашого відділу є «Краєзнавчі студії», які сміливо можна назвати точкою збору усіх краєзнавців міста та Кіровоградщини. Такого краєзнавчого руху, як у нас, немає в жодній області України, і наша бібліотека знаходиться в його авангарді.

З початку року в нас відбулися презентації книги Бориса Шевченка та Вадима Колєчкіна «Битва за Центральну Україну. Військове протистояння між Червоною Армією і вермахтом на Кіровоградщині у січні-березні 1944 року», крає­знавчої розвідки того ж Шевченка «Ерделівка і Копанки. Нариси з історії від найдавніших часів до сучасності», історичних досліджень Володимира Поліщука та Сергія Невесьолова «Проєктував у часи Андрія Достоєвського», «Розбудовував Єлисаветград 32 роки», «Місто, якого вже немає», графічного дослідницького проєкту Олександра Чорного «Командири Зеленої Брами».

Розповідь про Єлисаветградський гусарський полк, що брав участь у наполеонівських війнах, Олександра Чорного та Олександра Ковалькова на Facebook подивилися 2400 разів!

Незабаром плануємо представити містянам книгу Ольги Собчук, присвячену Володимиру Ястребову, та історичний журнал «Інгульський степ».

 

Аліна Осокіна, завідувачка відділу документів із економічних, технічних та природознавчих наук:

– Чи знаєте ви, як правильно купувати насіння? 1900 відвідувачів, які подивились урок «Дачний сезон починається з…» нашої Школи досвідченого споживача знають. А ще вони знають, що взуття, що реалізується на ринках і в магазинах в Україні, в основному фейкове, бо бренди, за словами фахівців, з країни пішли. Державного регулювання немає, і споживачі багато переплачують за товар, який невідомо де зробили.Фахівці, що ведуть Школу досвідченого споживача, працюють у Держпродспоживслужбі, а її експертам можна довіряти.

Другим дуже крутим проєктом нашого відділу цього року стала «Інформаційна платформа з питань праці», яку бібліотека започаткувала разом з обласним управлінням Держпраці. Якщо потрібна інформація про те, як проводити атестацію робочих місць, як впевнитись у безпечності нехарчової продукції, як розслідувати нещасні випадки на підприємстві або хто повинен проходити мед­огляди, скористуйтеся нашими відео в YouTube.

 

Наталія Білаш, завідувачка відділу абонемента:

– Свій відділ ми називаємо відділом сімейного читання, адже нас із задоволенням відвідують і дорослі, і діти. Дуже приємно, коли користувачі бібліотеки з постійних читачів перетворюються в наших друзів, з якими ми із задоволенням обговорюємо прочитані книги, радимо книжкові новинки. І дуже зворушливо, коли людина йде до бібліотеки навіть у свій день народження. Наш давній читач Іван Іванович Ліпунов 15 лютого раненько прийшов до абонемента. У той день йому виповнилося 86 років! А завітав Іван Іванович до нас, щоб обрати романи для своєї дружини, яка в цей час вдома готувала святковий стіл.

Коли хтось каже, що українці перестали читати, напевне, ці люди говорять про себе. Читають. Навіть під кулями. Розповім одну історію. Дівчата якось телефонували боржникам, які не повернули вчасно книги, і на іншому кінці дроту почули вибачення. Читач вибачався, що не втримався і взяв книгу в зону АТО. Це було «Вибране» Оскара Уайльда.

 

Нещодавно відомий кропивницький публіцист та колекціонер Віталій Постолатій відзначав у бібліотеці свій ювілей і подарував нам, а фактично повернув, видання 1900 року доктора Вільгельма Гааке «Происхожденіе животнаго міра», в якому є штамп про те, що вона належала Єлисаветградській суспільній бібліотеці.

 

Інший читач дав почитати бібліотечну книгу Джейсона Меттьюса «Червоний горобець» своїм друзям з південноамериканської країни, а вони її забрали з собою. Він, звісно, зробив повноцінну заміну на таке ж видання, та факт залишається фактом: книга з бібліотечним штампом бібліотеки Чижевського зараз мандрує Колумбією.

Ми дуже швидко реагуємо на усі літературні події України. Так, вже наступного дня після 60-ї церемонії нагородження лауреатів Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року ми представили виставку однієї книги Оксани Луцишиної «Іван і Феба», яка отримала премію в номінації «Література», і розповіли про це у соцмережах. Що ж до уподобань наших читачів, то найбільше вони цікавляться детективами, любовними романами, сучасною українською літературою, газетами та журналами. До речі, ми, напевне, єдина бібліотека, в якій газети можна взяти почитати додому.

 

Лілія Яцкул, завідувачка відділу документів іноземними мовами:

– Мені особисто запам’яталася зустріч з бейсбольним тренером Томом Гілеспі. Під час навчального семінару для бейсбольних наставників «Тренерська клініка», який проводили американські фахівці за програмою просвітницького проєкту PlayGlobal, Том погодився завітати до нашого клубу розмовної англійської мови й розповісти про бейсбол, його правила, традиції, відомих гравців. Було дуже цікаво.

 

Клуб розмовної англійської мови, кіноклуб англійською мовою по середах, онлайн-клуб розмовної англійської мови з Біллом Томсоном, клуб розмовної французької мови – це неповний перелік клубів, які працюють у відділі документів іноземними мовами.

 

У серпні бібліотека стала учасницею міжнародного літературного проєкту «Польська полиця». У його рамках ми отримали більше 60 книг польських авторів, виданих рідною мовою та в перекладі на українську. У вересні разом з членами кропивницького об’єднання поляків «Полонія» наша книгозбірня приєдналась до великої соціальної кампанії з популяризації польської літератури – проєкту «Національні читання». А минулої суботи відбулося перше засідання польського клубу.

 

Світлана Ушакова, завідувачка відділу мистецтв:

– На мою думку, вернісаж «Дзеркало самотності. Виставка автопортретів», в якому були представлені роботи з живопису, графіки та скульптури найвідоміших митців Кіровоградщини, стала найбільш резонансною подією в культурному житті нашого міста. Її продовжили майстер-клас «Автoпoртрет в стилі Пікассo» Ірини Зантарії, інтерактивне заняття «Жанри в oбразoтвoрчoму мистецтві: деталь у пoртреті», спілкування з художниками Любoв’ю Кір’янoвoю й Валерієм Давидовим та віртуальний мистецький проєкт «30 Я художників Кіровоградщини», розміщений на бібліотечному сайті. Ідею підтримали наші друзі з Музею мистецтв, які відкрили виставку «Місто в постатях». Це дуже надихає!

Світлана Ушакова

Окремо зосереджу увагу на мистецькому клубі «Знай наших», останні засідання якого були присвячені кінематографічній діяльністі Олександра Жовни, екранізації творів Володимира Винниченка, а найближче – музиці Юлія Мейтуса в кіно. Працює артхаус-клуб «У Чижевського», в якому зараз демонструються фільми ювілейного фестивалю «Тиждень австрійського кіно-2021». Назви виставок художників і фотомитців, які в нас проходили протягом року, важко навіть перерахувати! І не варто. Краще запросимо кропивничан на нову – митців зі Словаччини.

 

Валентина Животовська, директорка ОУНБ імені Дмитра Чижевського:

– Бібліотекар сьогодні повинен орієнтуватися в сучасному книговиданні, володіти знаннями комп’ютерних технологій, бути психологом, соціологом, оратором, отримуючи за це мінімальну заробітну плату.

Валентина Животовська

– Я вдячна своїм колегам, що вони готові до змін та здатні орієнтуватися на активного користувача, готові якнайкраще, якнайповніше, якнайшвидше задовольнити його комплексні потреби.

 

Ми активно підключилися до процесу діджиталізації: навчаємо наших читачів – індивідуально та під час тренінгів – комп’ютерної грамотності, цифровим можливостям, електронному урядуванню, спілкуванню в соціальних мережах.

Серед стратегічних напрямків діяльності бібліотеки залишаються обслуговування користувачів на такому рівні, щоб задовольнити всі їхні інформаційні, освітні та дозвіллєві потреби; розвиток ефективних комунікацій та модернізація інформаційних технологій; створення комфортного, безпечного бібліотечного середовища та інші.

Впевнена, що бібліотека продовжить розвиватися як інформаційний центр, де можна взяти книгу й насолодитися її читанням, місце впровадження новітніх технологій, простір для громадського спілкування та проведення культурно-мистецьких заходів.

Лариса Семенова, відділ соціокультурної діяльності ОУНБ імені Дмитра Чижевського.