А що ви ллєте в каналізацію?

14:14
626
views

ОКВП «Дніпро-Кіровоград» заходилося штрафувати підприємства, які користуються централізованою каналізацією, за перевищення в їхніх стоках допустимої концентрації якихось там речовин. На якій підставі? Це питання ми поставили керівництву ОКВП «Дніпро-Кіровоград».

Заступник генерального директора ОКВП «Дніпро-Кіровоград» Олександр Омелькін запевнив: усе – законно. І послався на затверджений 2017 року Мінрегіоном Порядок визначення розміру плати, що справляється за понаднормативні скиди стічних вод до систем централізованого водовідведення, та Правила приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення ОКВП «Дніпро-Кіровоград», прийняті 2018 року Кіровоградською обласною радою.

Виявляється, нечистоти теж мають відповідати стандартам. Коли концентрація забруднюючих речовин у них перевищує норму, сильніше зношуються каналізаційні мережі, забруднюється довкілля, а це для державних органів, відповідальних за екологію, – підстава вживати санкції до ОКВП «Дніпро-Кіровоград» .

Олександр Омелькін не називає підприємств, нечистоти від яких – найбрудніші. Але зауважує, що дуже забруднюються стоки внаслідок використання миючих засобів, заборонених в Європі.

– Нині проводимо реконструкцію наших очисних споруд. Коли завершимо, технологічний процес очищення стоків зміниться – вони очищатимуться краще. Тоді буде змінено й гранично допустиму концентрацію забруднюючих речовин. Для споживачів це означає, що буде можливим скид у мережі більш забруднених стічних вод та зменшення плати за перевищення гранично допустимої концентрації забруднюючих речовин.

На запитання, як відбувається дослідження нечистот, заступник гендиректора ОКВП «Дніпро-Кіровоград» відповів:

– На підприємство, яке користується централізованою каналізацією, приїздить наша спеціалізована лабораторія. У присутності представника підприємства-споживача береться контрольна проба зі стоків з контрольного колодязя. Посуд пломбується. Потім його вміст досліджується в лабораторії ОКВП «Дніпро-Кіровоград». Представник підприємства-споживача може відібрати арбітражну пробу стоків і направити їх на дослідження в спеціалізовану організацію.

– Часто беруться такі проби?

– Не рідше, ніж раз на три місяці. І не частіше, ніж раз на місяць. Чим більше в стоках забруднюючих речовин, тим частіше відбираємо проби.

– Як відібрати пробу зі стоків, якщо підприємство не має окремого контрольного колодязя?

– У кожного підприємства має бути такий колодязь.

– В одній багатоповерхівці може розташовуватися сотня підприємств. Кожному офісу – окремий контрольний колодязь?

– Кожному – ні. Але якщо в стоках підприємства багато забруднюючих речовин, ми змусимо його обладнати окремий колодязь. Звертаю увагу, що Житловим кодексом України заборонено розміщення в житлових будинках об’єктів промисловості та переробки, які є основними забруднювачами.

– Про яку плату йдеться, коли виявляєте перевищення норми?

– Плата за стоки збільшується до десяти разів. Іноді застосовується двадцятикратна санкція. Наприклад, аварія сталася, і в каналізацію потрапило багато забруднюючих речовин.

– Чи оскаржують споживачі ваші санкції?

– Дехто звертався в Антимонопольний комітет. Там дійшли висновку, що діємо правомірно. Буває, підприємства-споживачі відмовляються платити за перевищення в стоках забруднюючих речовин, у таких випадках звертаємося до суду. Вдаємося й до відключень від каналізації.

– Чи збираєтеся досліджувати стоки побутових споживачів?

– Це не передбачено чинними нормативними актами.

Наскільки зрозумів автор цих рядків, не за горами той час, коли водоканали перевірятимуть стоки й побутових абонентів – для цього урядовцям треба лише ухвалити відповідну інструкцію. Тоді вже тричі подумаєш перед тим, як купувати мило: чи не забагато в ньому заліза або міді? І взагалі, як каже класик, купатись чи не купатись?