Старі голови нових ОТГ

22-го грудня 2019-го року відбулися перші вибори у шести новоутворених ОТГ Кіровоградської області. Вибори пройшли без особливих порушень і при високій явці виборців.

За даними ЦВК, Йосипівська ОТГ Долинського району області увійшла в п’ятірку найактивніших в Україні – явка склала 65%, при середній по області – 55 %.

Цікаво, що в усіх ОТГ переміг досвід, тобто діючі сільські голови, але не обов’язково це представник «столиці» об’єднаної територіальної громади. Отже, головами ОТГ обрані:

– Братолюбівської Долинського району – Анатолій Склярчук, позапартійний, самовисуванець, варварівський сільський голова. До складу ОТГ входить 4 сільради з населенням 2 тис. чоловік. Площа ОТГ – 66 кв. км;

– Гурівської Долинського району – Олена Василенко, висуванець «Слуги народу», голова Гурівської с/р. Населення ОТГ складає 1,8 тис. чоловік, площа ОТГ -169 кв. км;

– Олексіївської Добровеличківського району – Анатолій Скороход, позапартійний, самовисуванець, сільський голова Олексіївки. Населення ОТГ – 3 тис. чоловік, площа – 175 кв. км;

– Злинської ОТГ Маловисківського району – Олександр Недолужко, позапартійний, самовисуванець, сільський голова Злинки. Населення ОТГ – 5,3 тис. чоловік, площа -180 кв. км;

– Йосипівської ОТГ Новомиргородського району – Валентина Снісаренко, позапартійна, йосипівський сільський голова, самовисування. Населення ОТГ – 1,7 тис. чол., площа – 66,6 кв. км;

– Глодоської ОТГ Новоукраїнського району – Петро Магда, позапартійний, самовисування, глодоський сільський голова. Населення ОТГ – 3,4 тис. чол., площа – 216 кв. км.

У короткому ексклюзивному коментарі для «УЦ» голова Кіровоградської обласної ради Олександр Чорноіваненко сказав, що не здивований успіхом діючих голів сільських рад: «Вони ж казали, що переможуть. Адмінресурсу не було, він тут ні до чого. А те, що переможуть, діючі голови знали, – жартую. Боротьба була, кандидати були, а результат маємо такий».

Тепер обрані керівники новоутворених ОТГ повинні довести не лише свою здатність керувати об’єднанням громад, але й спроможність самих громад вирішувати проблеми життєдіяльності за рахунок наявних продуктивних сил. Очевидно, основним ресурсом наповнення бюджету стане ефективне використання надходжень від сплати земельного податку, який залежатиме від площі оброблюваних земель.