Чи знехтують авторитетом патріота Кіровоградщини?

Вже не секрет, що директора обласної філармонії Миколу Кравченка вирішили відрядити на почесний відпочинок. Вперше про це я дізнався з листа-звернення до голови Кіровоградської обласної ради художнього керівника Національного заслуженого академічного українського народного хору імені Григорія Верьовки, народного артиста України Зеновія Корінця. Від імені колективу він пише: «Сьогодні, в часи, коли важливою є позиція держави в питаннях збереження культурної стабільності, Микола Іванович є саме тим керівником, який користується високою повагою в усіх мистецьких колах України» – і просить підтримати його кандидатуру на посаді директора Кіровоградської обласної філармонії.

Так, 16 лютого сплив черговий термін контракту з Миколою Кравченком на посаді директора філармонії. Проте, за законом, за дві місяці до цього мав бути оголошений конкурс на цю посаду, а вимоги закону треба виконувати. Та навіть, якщо по-людськи, то такого досвідченого керівника могли б запросити до обласної адміністрації, поспілкуватися в теплій і дружній атмосфері, знайти відповідні слова, аби висловити чи подяку, чи зауваження. Є й інші варіанти вирішення цієї ситуації. Гадаю, Микола Іванович навіть готовий і порадитися з приводу того, кого він бачить у цій ролі, і надати підтримку новій людині, а якщо вона молода, бути наставником. Натомість з’явилася інформація, що є вказівка терміново розрахувати його з 17 лютого у зв’язку із закінченням терміну контракту.

Чому ж конкурс не був оголошений? Відповідь проста: у ньому знову мав право взяти участь Микола Кравченко, і шанси його на перемогу були б досить великими.

До цієї ситуації він ставиться філософськи. Проте йому болить подальша доля сформованого ним колективу, що є одним з найкращих в Україні. Його насправді хвилює, яка людина прийде на цю посаду, наскільки вона досвідчена, фахова, адже колектив філармонії доволі великий і непростий у психологічному розумінні. У цьому колективі теж достатньо досвідчених і заслужених працівників культури, артистів, музикантів. І якщо новий керівник буде «плавати» в якихось професійних питаннях, його не сприйматимуть, виникнуть проблемні стосунки, а від цього страждатиме загальна філармонійна справа.

До речі, нагадаю, цій справі Микола Кравченко віддав 35 років життя. Коли він прийшов на посаду директора обласної філармонії, у ній працювали три різнородні колективи: ліліпути-акробати, співочі роми та агітбригада, що виступала під девізом «Жменя сміху й пісня на втіху». Щодо матеріальної частини, то у підвалі стояла вода, а сніг сипався на сцену крізь худу покрівлю. Були й часи, коли працівники по півроку не отримували зарплату. Однак завдяки цілеспрямованій роботі директора, який умів знайти розуміння й підтримку в будь-якій ситуації, усі проблемні питання були вирішені. Нині очолюваний ним колектив займає третє місціе в Україні з усіх показників – за рівнем професійності, за кількістю гастролей за кордоном та концертів у сільській місцевості, за кількістю та якістю втілених проєктів.

Напевно, саме через це Микола Кравченко має авторитет і повагу серед колег – директорів цілої низки українських філармоній. Дізнавшись про ситуацію з його звільненням, вісім директорів обласних філармоній виступили з листом, в якому звертаються до голови Кіровоградської облдержадміністрації Андрія Балоня з такими словами: «Розуміючи, що в потоці кадрових рішень, зумовлених процесом реформ, які здійснюються в нашій країні, важливим є не тільки внутрішні, але й зовнішні орієнтири, Рада директорів обласних філармоній України доручила нам підписати звернення щодо підтримки кандидатури директора Кіровоградської обласної філармонії, заслуженого працівника культури України М.І. Кравченка.

Ми авторитетно заявляємо, що Микола Іванович є одним з ваших краян, за якими в Україні ідентифікується самобутня культура Кіровоградщини. Він є на сьогодні одним з найавторитетніших керівників концертних організацій України.

Переконані в тому, що, окрім публічної складової у виборі очільника єдиного в області закладу професійного музичного мистецтва, важливим є також особистісний аспект. Тому збереження знакових фігур з досвідом та творчим підходом свідчить про те, що влада дбає про збереження традицій та зв’язку між різними поколіннями українців».

Так само щиро підтримують Миколу Кравченка й працівники місцевих закладів культури та колектив філармонії, з якою він практично зріднився. Невже він не заслуговує на повагу в нової влади? Невже вона може так нерозважно знехтувати авторитетом особистості, керівника, якого минулоріч нагородили почесним званням «Патріот Кіровоградщини»? Який сповнений нових ідей, планів і мрій? Якого роки зробили лише мудрішим, розважливим, цілеспрямованим? За ініціативи якого було розроблено й втілено близько 20 проєктів, напрацьовані й зміцнені культурні зв’язки із країнами зарубіжжя, де філармонійні колективи представляють мистецтво України? Невже статті 4, 21 частини другої закону про культуру хтось вправі відмінити?

Любомир Романов.