Урожай на картоплю

Якщо хто й любить свою справу, тобто вирощування картоплі, і знає про неї геть усе, то це Ігор Шкурко, керівник ПрАТ НВО «Чернігівеліткартопля», заслужений працівник сільського господарства, кандидат економічних наук, з яким ми поспілкувалися телефоном.

– Ігоре Вікторовичу, можете пояснити, що зараз відбувається з картоплею в Україні? Як на неї впливає зміна клімату, глобальне потепління?

– На півночі почали вирощувати соняшник, а на півдні посуха нищить урожаї, тому це впливає. Коли їдеш по наших південних областях, бачиш багато зрошувальних установок. Тепер без зрошування нічого неможливо. Навіть в Єгипті вирощують картоплю, причому пів року країна є імпортером картоплі, а пів року – експортером. Їхня рання картопля – це не та рання картопля, як у нас кажуть, їхня рання картопля – це врожай, зібраний у грудні, до нас він припливає в кінці лютого, але там все росте завдяки Нілу та зрошенню.

– Цікаво про ранню картоплю. А коли її саджати, бо в нас кажуть: «Сусіди он посадили, пора й нам».

– Є таке, треба, щоб був стабільно прогрітий грунт, в ідеалі – до 10 градусів на глибині 10 см, причому рано вранці. Коли ця температура стабільна, тобто кілька днів, ми починаємо посадку, зараз саджаємо вже тиждень.

– А як людям можна визначити температуру грунту? Долонею?

– У нас є спеціальний щуп, з термометром. Я же не можу журналісту сказати: сядьте голим задом на ріллю? (Сміється.)

– А босими ногами якщо?

– Як тільки ви бачите травневих жуків, хрущів, значить, земля прогрілася.

– Оце реальна порада! А що можна сказати про людські городи, як скоротилися посадки картоплі, бо раніше всі саджали картоплю на дачах, а тепер…

– Насадження картоплі зменшилися по тій простій причині, що зменшилося сільське населення, молодь не хоче залишатися в селі, усі хочуть сидіти за комп’ютером, а не працювати в полі. Її тепер вигідніше купити, ніж саджати самому. Але в нас це національний спорт – саджати картоплю, навіть мільйонери саджають картоплю. Мабуть, і я, якби був мільйонером, все одно саджав би картоплю (сміється) і тримав би курей…

– Можна сказати, національна ідея: «Що нам Путін, що нам Гітлер, що нам окупація, буде в нас картопля в хаті, буде жити нація»? Але люди таки менше займаються картоплею?

– Так, бо рано чи пізно приходять до висновку, що це збитково. Я розумію, якщо на дачі посадить ранньої пару відер, то ще можна. Або пенсіонер, який не рахує свою роботу, саджає під лопату, заради того, щоб не лежати на дивані, займається цим для самозайнятості. Повторюю, люди не враховують собівартість.

– А в цілому Україна ще зберегла свої позиції у вирощуванні картоплі?

– Завдяки недолугій політиці та карантинному законодавству, ми сюди пускаємо картоплю з Білорусії, Росії, тобто інвестуємо іноземну економіку. Ми, наприклад, не маємо права, не можемо, згідно їхнього законодавства, ввезти туди картоплю просто так, а нам везуть, навіть без карантинних сертифікатів.

Тому вони завалили нас своєю картоплею, вони отримують дотацію й спокійно вбивають нашу продовольчу безпеку. Картопля – це ж другий хліб…

– …можна навіть сказати, перший хліб, або перша страва…

– Так, ми їмо картоплі більше, ніж хліба.

– Тому люди й будуть саджати для себе, але не всі знають, як це робити правильно, взяти хоча б захист урожаю.

– Дивіться, ми саджаємо й обробляємо картоплю від хвороб, захищаємо її при посадці протруйниками. Ми використовуємо швейцарські чи німецькі засоби відомих компаній. Але люди ходять і купують будь-що, ніби схоже, ніби хімія, але якби такого не брали, то середня тривалість життя була б років на 20 більшою.

– Тобто йдеться про здоров’я? У нас часто посадковий матеріал вмочують у щось червоне.

– Мабуть, це «Престиж», але колір – це не сама хімія, а барвник, щоб бачити, що воно оброблено. У «Престижі» діюча речовина, оригінальний продукт, без кольору, але туди доданий барвник. Червоне – це безпечно. Оригінальний продукт розпадається на безпечний через 60 днів. Ми обробляємо насіннєву посадкову картоплю для того, щоб вона нормально зберігалася, в більшій мірі, ніж звичайну, але я, наприклад, боюся їсти картоплю, куплену в приватному секторі, тому що я повинен бути впевненим, що використовували не підробні засоби захисту рослин, а оригінал.

– Здивували, «домашня» картопелька може бути небезпечною?

– Якщо взяти мінімальну статистику, то в домашньому господарстві в якості засобів захисту рослин використовується більше половини підробок. Якщо взяти дрібну фасовку, сфотографувати й звернутися до виробника, що це таке, то вони скажуть, що в такій упаковці більшість продуктів ми не випускаємо.

– Тобто підробка найчастіше буває в дрібній упаковці?

– Так, особливо іноземні препарати.

– Ще два слова про шкоду підробок і як уникнути ризиків. Що категорично не можна купувати?

– Я тут рекомендувати не можу, але дуже багато підробок саме в дрібній упаковці. Тому я їм не вірю та їм картоплю, яку вирощую сам. Я боюся їсти ту, яку продають бабці й кажуть, що це домашня. Я ж не знаю, в яких магазинах купують засоби захисту.

– Тобто купувати засоби захисту потрібно в спеціалізованих чи агромагазинах?

– Так, але навіть в агромагазинах трапляється, тому потрібно запитувати сертифікат і тому подібне.

– Сертифікат залишається єдиним засобом перевірки?

– Так, єдиним засобом гарантії якості є сертифікат.

– А щоб закінчити з хімією та захистом, скажіть, будь ласка, що робити з колорадським жуком?

– При посадці ми застосовуємо інсектицидний протруйник, їх зараз безліч, але в агромагазині потрібно запитувати протруйник для картоплі інсектицидний, інсект – це комаха. Коли почалася вегетація, ми використовуємо препарат Кораген. Він ефективний проти жука.

– Це ми запитуємо в якості порад для тих, хто вирощує картоплю сам. А що можна сказати про насіння? Люди фактично не знають, що таке еліта, перша репродукція й так далі.

– Це категорія насіння, яку використовує виробник насіння. Чим довше використовується один сорт при посадці, тим більше накопичується вірусів, які пригнічують потенціал урожайності. Якщо росточки картоплі тоненькі, як ниточки, то це вже вироджена картопля.

– Таку й садити не варто?

– Не варто. Італія, Греція, взагалі південні європейські країни, якщо й садять молоду картоплю, вони весь насіннєвий матеріал купують на півночі: у Німеччині, на півночі Франції, у Голландії, Данії – там, де немає такого пресингу вірусів. Так і тут: південь України для того, щоб була нормальна картопля, купує посадковий матеріал на півночі.

– У Чернігівській області?

– Не лише, але в північних областях. На півдні, де дуже багато кісточкових, тобто вишень, слив, і високі температури влітку, є кодочинна тля, яка кусає картоплю на сусідських ділянках і заражає її, тому картоплю для посадки потрібно обновляти.

– У нас практикують обмін матеріалом між сусідами.

– У сусідів майже однакова земля й хвороби, тому територіальне переміщення має сенс, якщо це багато кілометрів, але краще брати не з півдня, а з півночі.

– А що можна сказати про урожайність, бо в нас три відра картоплі з одного – це вже радість. Що дає елітне насіння, перша репродукція?

– У залежності від того, яка у вас мета. Якщо ви саджаєте ранню картоплю, це не завжди великі врожаї. Звичайні, середньостиглі, починаючи від середньоранніх і до пізньостиглих, дають гарні врожаї. Комусь потрібна крупна бульба, але її мало в кущі, а комусь потрібно вал з гектара, тоннаж, тому кожен підбирає під свою землю. Не можна сказати, що на півдні вродить будь-яка картопля. Є сорти для півдня, а є такі, що не підходять, або потребують крапельного зрошення, та й посадка пізніше.

– Все-таки, які сорта найпопулярніші, що вони можуть дати?

– На крапельному зрошенні, в Краснолиманському районі Донецької області, на піщаних грунтах, фермер вніс з осені пташиний перегній, переорав, підгодовував добривами, теж через крапельне зрошення, і отримав великий урожай сорту «Нагорода».

– Скільки, який урожай?

– Тонну сто кілограмів картоплі з сотки, це ранній сорт.

– Я намагаюсь перевести у відра, як у нас прийнято…

– Поділіть на 8 кілограмів, а тут іде з одного кілограма – 30 кілограмів.

– Це вже високі технології, а як правильно поливати?

– Якщо буде спека й у грунті більше 26 градусів, тоді картопля припиняє ріст. Полив здатен неврожай перетворити на великий врожай. Полив картоплі в нас на півночі множить урожай на 2. Коли йде випаровування, температура грунту знижується. Але вдень не варто поливати дощуванням, бо на листі утворюються краплі, ніби лінзи. Тому рекомендуємо крапельне зрошування. Воно дорожче, але потім окупається, у тому числі й за рахунок економії води. Якщо вода безплатна, то можна поливати за допомогою дощувальних установок.

– Я більше запитую для, так би мовити, приватного сектора.

– Приватний сектор займався й буде займатися, тому що в силу нашого менталітету люди не можуть, щоб на ділянці нічого не росло. Зараз багато хто може собі дозволити зробити ділянку газоном, а картоплю купити.

– Що можна сказати про смакові якості? Є кормові, як кажуть, сорти?

– Є. Є сорти для переробки на крохмаль, так звані технічні. Є сорти, придатні для чіпсів чи картоплі-фрі. Є сорти, які називають салатні. Один з них, «Панянка», пізньостиглий, він навіть при посушливих умовах дає врожай на початку жовтня.

– Так пізно? У нас завжди, особливо зараз, намагаються вибрати картоплю якомога раніше, вже в серпні.

– Якщо ми обробляємо посадки кілька разів від хвороб, результат інший. Розумні люди знають, коли потрібно проводити обробку, і в кожного нормального дачника є ранцевий обприскувач. Тому посадки обробляють не лише від жука, але й від хвороб. Ми продовжуємо таким чином вегетацію і термін накопичення бульбою ваги.

– Окрім «Панянки», на які ще сорти варто звернути увагу?

– Які дають гарний урожай, прекрасно зберігаються, мають гарний процент крохмалю.

– А який процент вважається гарним? На що орієнтуватися?

– 17% крохмалю – це оптимально. У старого сорту «Російський» усього 10% крохмалю.

– Ми його тепер не будемо купувати, у будь-якому випадку, але, чесно кажучи, я такого й не чув. У народі сорти такі: «Американка», «Синьоглазка» і так далі.

– Це сорти у будь-якого дядька, як кажуть, на будь-якому городі, при будь-якій погоді.

– А «Синьоглазка» – це що?

– Це старий сорт, ми з ним припинили роботу. Є сучасніші, і потрібно купувати нові сорти, такі, як «Панянка».

– А коли краще садити?

– У нас великі площі, до того ж ми використовуємо протруйники, тому саджати не поспішаємо. Колись ми запізнилися з посівами, і найкращий урожай дав «Сувенір Чернігівський», 58 тонн з гектару, дуже смачний сорт. Найсмачніший сорт 2009 року. Він був посаджений 6 червня!

– Тобто не потрібно боятися саджати пізніше?

– Ранні посадки потрапляють під червневу спеку, коли рядки картоплі ще не зімкнулися, волога випаровується, і картопля рости не хоче. Тому бажано поливати на ніч хоча б і бризкалками, щоб землю промочило на півметра. Два таких полива, і картопля буде, плюс підживлення добривами.

– Це курячий послід? Тваринний перегній?

– Курячий послід – сильне азотне добриво, але лише перегній, бо інакше буде дуже багато нітратів. Якщо на квадратний метр внесете більше 5 кілограмів свіжого гною, то будуть лише нітрати, тому перегній повинен полежати, тоді він буде корисним.

– Дякуємо за цікаві, а головне – корисні поради.

– Гарних врожаїв!