Нехірургічне втручання

З 19 липня припинило свою діяльність ортопедично-хірургічне відділення Центральної міської лікарні Кропивницького, яке базувалося в приміщенні колишньої «шахтарської» лікарні на Салганних пісках. Про причини такого рішення нам розповіли представники адміністрації ЦМЛ.

Зразу повідомимо, що, згідно закону, лікарям та медперсоналу було запропоновано праце­влаштування в інших відділеннях лікарні ще за два місяці, але це зробили лише дві особи. Інші усно відмовилися, мотивуючи наявністю пропозицій з лікувальних закладів міста. Фактично нічого не змінилося й для пацієнтів, оскільки в місті працюють потужні хірургічні відділення в обласній лікарні та лікарні швидкої медичної допомоги.

Сама ж історія про приєднання чи відкриття хірургічного відділення в Центральній міській лікарні має свій початок та ідеологію. Тут завжди хотіли розширити перелік послуг, тому 01.03.2021 року, за погодженням з керівниц­твом міста, у структурі лікарні відбулися зміни. Сюди перевели ортопедично-хірургічне відділення з лікарні Св. Анни, де воно було скорочено. Розрахунок був на досвід і авторитет керівника відділу та на укладання контракту на надання цього виду лікарських послуг з Національною службою здоров’я України.

Коли адміністрація лікарні подала до НСЗУ пропозицію щодо контрактування хірургічних послуг, то отримала відмову на підставі відсутності звітів про лікування пацієнтів ще з… лікарні Св. Анни. Здивована таким поворотом, адміністрація Центральної міської лікарні розраховувала напрацювати звітність до вересня, коли можна повторно подавати запит на отримання пакету послуг, а до цього часу мала або викручуватись сама, або звертатись за допомогою до міського бюджету.

Три місяці з заробітною платою для відділення допомагав міський бюджет, але за цей же час з’ясувалося, що коштів з платних послуг не вистачить, інформація в єдину базу не надходила, а розраховувати на власні ресурси та на бюджет міста теж не можна. Без джерел фінансування залишилося лише скоротити відділення, що й було зроблено. Весь цей час адміністрація намагалася узгодити проблемні питання, але медична реформа поставила всіх у жорсткі рамки – або ви працюєте в цій системі, подаєте звітність і тому подібне й отримуєте хоч якесь фінансування, або залишаєтеся вільним художником, в сенсі, лікарем приватної практики.

Звичайно, перше запитання до керівництва лікарні – як допустили, що відділення три місяці не подавало звіти? Олександр Артюх сказав, що завжди нагадував про необхідність керівників відділів працювати над звітністю, є навіть наказ по лікарні, але обіцянки так і залишилися обіцянками, тобто не матеріалізувалися в офіційно оформлені показники діяльності.

На жаль, відділення, на створення якого було витрачено стільки сил, так і не стало осередком надання специфічних ортопедично-хірургічних послуг, але про дефіцит хірургів не йдеться – у місті вистачає фахівців високої кваліфікації в інших лікарняних закладах. На сьогодні це головне.