Півтора року минуло, як солдата Олексія Прижмирського побили прикладами автоматів в навчальному центрі, розташованому на Кіровоградщині. Лікування тривало довго, понад рік. Недолікованого вивели за штат. Зарплати не платять. Тим часом у Компаніївському районному суді триває розгляд кримінальної справи. Один з обвинувачених – під вартою, інший вийшов на волю під заставу.
Про Прижмирського широка громадськість дізналася восени 2024 року з його допису у Facebook. 38-річний новобранець, у цивільному житті – IT-фахівець, розповів, що його визнали частково придатним до армійської служби, але він, бажаючи долучитися до оборони країни, добровільно звернувся в полк зв’язку з проханням взяти його до себе – там реалізував би свій професійний потенціал. Прижмирський стверджує, що зв’язківці позитивно поставилися до його прохання і дали письмову рекомендацію, так зване відношення. З цим документом він і звернувся в Інгульський ТЦК у Миколаєві, пройшов обстеження військово-лікарською комісією (яка підтвердила попередній висновок про обмежену придатність). Направили у навчальний центр на Кіровоградщині. Там, якщо вірити Прижмирському, 17 вересня 2024 року до нього застосовували тортури – побили і навіть стріляли в його бік з вогнепальної зброї. Олексій проілюстрував цей допис знімками своїх травм. Він тоді перебував у госпіталі в Кропивницькому.
18 вересня 2024 року ДБР відкрило кримінальне провадження. Судово-медична експертиза виявила на тілі потерпілого численні ушкодження: «закрита травма грудної клітки, відкритий перелом ліктьового відростка зліва зі значним зміщенням відламків, рана в ділянці лівого ліктьового суглобу, закритий перелом середньої третини правої ліктьової кістки, закритий перелом одинадцятого ребра, садна грудної клітки з обох боків, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, які викликали тривалий розлад здоров`я, а також садна передньої черевної стінки, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень».
Повідомлення про підозри отримали командир та інструктор навчального взводу. Одному інкримінували перевищення влади із застосуванням насильства, іншому – бездіяльність (мовляв, не зупинив колегу, коли той бив солдата). Хоча, за словами Прижмирського, вони удвох били його прикладами автоматів.
Зважаючи на тяжкість інкримінованих злочинів обох було взято під варту. У червні минулого року один з фігурантів, Г., вийшов на волю під грошову заставу. Інший, К., все ще в ізоляторі.
Понад рік справа – на розгляді у Компаніївському районному суді Кіровоградської області.
У жовтні торік, в черговий раз продовжуючи перебування обвинуваченого К. під вартою, суд вказав у своїй ухвалі, що той, маючи чималий досвід військової служби (з 2015 року, брав участь в АТО-ООС), «здобув велике коло зв`язків та знайомих як у системі Збройних Сил України, так і правоохоронних, контролюючих та судових органах, які може використати для уникнення від кримінальної відповідальності з метою переховування від суду». Суд припустив, що К., якому загрожує реальне ув’язнення на строк від восьми до дванадцяти років, «може переховуватись від суду, як шляхом переведення до бойових військових частин, що знаходяться на лінії бойового зіткнення, так і шляхом виїзду за кордон, під офіційним приводом навчання чи відвідання родичів, а також неофіційно через неконтрольовані пункти пропуску на тимчасово окуповані території».
Актуальними, на думку суду, залишаються ризики знищення і спотворення доказів, незаконного впливу на потерпілого, свідків та експертів: якщо випустити К. на волю, він «зможе вжити заходів, спрямованих на створення штучних доказів своєї невинуватості». Тим паче, як встановив суд, «факт незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні вже мав місце»: 18 вересня 2024 року, тобто наступного дня після заподіяння солдатові Прижмирському тілесних ушкоджень, Г. та К. вишикували курсантів та схиляли їх до завідомо неправдивих пояснень: нібито Прижмирський першим напав з ножем на інструктора.
Нині, як розповів Олексій Прижмирський телефоном кореспондентові «УЦ», в суді допитують свідків інциденту.
– Я беру участь в процесі дистанційно, проводяться відеоконференції. Побоювався, що хлопці свідчитимуть на користь обвинувачених, говоритимуть неправду – про ніж, про мою неадекватну поведінку. А хлопці чесно сказали: ніякого ножа не було, було побиття. Мені приємно, що є справедливість.
На запитання про поведінку обвинувачених Олексій розповів, що К. (той, який під вартою) заперечує обвинувачення взагалі, а Г. вигадує про його, Прижмирського, неадекватну поведінку, через яку начебто й стався інцидент.
За словами Прижмирського, Г. під час судового розгляду висловив готовність відшкодувати йому вартість ліків, вказану в матеріалах справи, – понад двадцять тисяч гривень.
Потерпілий вважає, що цього замало:
– Я переніс п’ять операцій. У правій руці – пластина. У лівій видалили частину кістки. Стан такий, що не можу лопати взяти. Не можу дочку трирічну підняти. А ті, які мене покалічили, не запропонували ніякої допомоги.
За словами Олексія, становище його ускладнене тим, що не отримує зарплати:
– З вересня 2024 року я – в госпіталях. У листопаді минулого року мене повернули на службу. Останніх три місяці служу без зарплати, бо вивели за штат. Останнє обстеження військово-лікарською комісією показало, що я – обмежено придатний і потребую лікування. Після лікування буде ще одна ВЛК, після чого мене мають зарахувати в штат.
Претензій до армії з цього приводу Прижмирський не має:
– Такий порядок, нічого не вдієш. Хлопці купують мені сигарети. Армія годує. В частині, де служу, знають мою історію. Командирами я задоволений. Маю пропозиції з інших частин щодо подальшої служби.
Був за старшого