Віктор Крупський

403posts 0comments
http://uc.kr.ua

Таким був Петро Попов

Повернути живими

«Це слова не моєї дитини»

Усе починалося з безплатного супу

«Бандеромобілі» з «Жигулів» і «Москвичів»

Повернувся на Великдень

Кращого шолома віддав побратимові

«Дівчата, я бочку меду привіз»

Гайворон пам’ятатиме

«Просто пересвідчитися, на що здатен»

Не могли один без одного

«Бачимо в небі синові очі»

«Залишається вірити, що Владик дивиться на нас з небес»

Щоб з війноньки дочекалась мила

Зблизило немовля

Був би музей, люди самі його знайдуть?

І все наказувала берегти синочка

Володимир Босько: «Не знаю, яким буде краєзнавство далі»

Прийняло Панчеве

Комунальники воюють і рятують

Каші від Наташі і її друзів

Із сином, братом і племінником

«Наш син знає, що дідусь Павло – на небі»

«Хто, як не я?»

Врятувати пораненого сержанта Руденка

«Хто ж мене замінить?»

Де тонко, там і рветься

Віктор Власюк, вчитель й інтелігент

Мобілізований у перший день війни

Мистецтво бути музеєм

1...678...14Page 7 of 14

Останні записи

©