Віктор Крупський

392posts 0comments
http://uc.kr.ua

«Батько тебе любив і розказував про тебе»

Щоранку писав додому: ♥Живий♥

«Називайте мене Бібліотекарем»

Усі знали: він здатен на вчинок

«Пішла б воювати, та діти тримають»

«Важко було здалеку спостерігати за тим, що відбувається в Україні»

З президентом на одному борді

Похрестили в українській церкві

«Треба – значить треба. Війна ж»

«Я побачила реальний комунізм»

Працювали в бронежилетах і шоломах

«Мамулю, не сумуй»

Не питаючи, хто якої віри

«…І здається, що він – живий»

Наказав розвіяти прах над норвезьким фіордом

«Хорошою людиною бути важче, ніж героєм. Нею треба бути щодня»

З філософського факультету – на війну

Коли не шанують міського архітектора

«Щоб моя дитина не зазнала такого нещастя»

Таким був Петро Попов

Повернути живими

«Це слова не моєї дитини»

Усе починалося з безплатного супу

«Бандеромобілі» з «Жигулів» і «Москвичів»

Повернувся на Великдень

Кращого шолома віддав побратимові

«Дівчата, я бочку меду привіз»

Гайворон пам’ятатиме

«Просто пересвідчитися, на що здатен»

Не могли один без одного

1...567...14Page 6 of 14

Останні записи

©